×

Ісус у Корані

  1. Домашня сторінка
  2. Зміст

Ісус у Корані

  • Др. Абдуррахман аль-Шеха
  • 17/10/2022
Ця книга розповідає про пророка Ісуса (мир йому!) в Преславному Корані, звертаючи увагу на достовірні факти, які стосуються його місії із посланням від Аллаха до людей, спонуканням до віри й прекрасних вчинків, хто бажає пристати на прямий шлях.

Цей предмет перекладено на

Категорії

Full Description

Ісус у Корані

Вступ

Які переконання мусульманина стосовно Пророка Ісуса? Чи дійсно мусульмани шанують і поважають його? Сьогодні засоби масової інформації поширюють негативний образ Ісламу, у зв'язку з чим, Іслам здається релігією ненависті й нетерпимості до звичайної людини. Насправді, будь-яка людина, що зустрінеться з практикуючими мусульманинами усвідомлює, що вони дуже мирні й толерантні люди.

Система переконань Ісламу ясно показує, що це релігія терпимості. Ключовим у мусульманській вірі вважається віра в усіх пророків і посланців, посланих Аллахом, кожен з них докладно описаний в Корані та у пророчих хадисах. Перш ніж заглибитися в деталі історії життя Ісуса, я вважаю, важливо знати, що цій темі буде передувати короткий вступ про мету створення людства і важливу роль, яку відіграє духовне наставництво у нашому житті.

Загалом, духовне наставництво має велике значення в оберіганні нас у всіх аспектах нашого життя. Коран є божественним писанням, яке Аллах відкрив Пророкові Мухаммаду, нехай благословить його Аллах і вітає, останньому з усіх пророків і посланців. Це всеосяжна віра, звернена до людей усіх часів. Вона може бути застосована до всіх проблем людства. Іслам це не просто релігія, а, скоріше, це шлях життя.

Інша внутрішня якість Ісламу у тому, що це релігія здорового глузду і вона дуже логічна. Візьміть до уваги деякі з наступних прикладів ісламських переконань. Як мусульмани вірять в Бога, який є Творцем всього і у те, що немає рівних йому. Посланник Ісламу, Мухаммад згадав етапи створення, як розповів його сподвижник Імран бен Хусейн. Він сказав:

«Люди приїхали з Ємену, і вони сказали:» О Посланник Аллаха, ми прийшли до тебе, щоб дізнатися Дін, тому повідом нам про те, що створено першим!» Він сказав: "Аллах завжди був, і нічого не було з Ним. Престол Його знаходиться над водою і все, що має статися записано у Збереженій скрижалі, і тоді небеса і земля були створені».

Аллах завжди був, на відміну від його створінь, у яких є початок. Усевишній Аллах говорить:

«Він - Перший і Останній, Явний та Потаємний, і Він знає про кожну річ». (Коран 57:3)

Аллах був першим. Нічого не було до Нього. Він оживив всі творіння. Він не схожий на жодне з його творінь. Немає подібності між Ним і нами. Усевишній Аллах говорить:

«Немає нікого подібного Йому, і Він - все Чує та бачить». (Коран 42:11)

Аллах роз'яснив нам, що описати Його неможливо, і що ніхто не може охопити Його велич. Вже одне це захоплює нас у Ньому, і підтверджує нашу віру в Його унікальність, і нашу потребу поклонятися Йому одному. Усевишній Аллах говорить:

«Він знає їх майбутнє і минуле, але вони не здатні осягнути Його своїм знанням». (Коран, 20:110)

Все, крім Аллаха, це створені істоти. Усевишній Аллах говорить:

«Такий Аллах - ваш Господь, Творець всякої речі. Немає божества, крім Нього. До чого ж ви далекі від істини!»(Коран 40:62)

Одним з ключових мусульманських вірувань є віра у те, що Аллах творить все, що забажає, і робить, так як Йому заманеться. Ніщо не може протистояти законам Аллаха. Аллах, Всемогутній, говорить:

«Твій Господь створює, що забажає, і обирає, але у них немає вибору. Аллах пречистий і вищий за всіх тих, з ким порівнюють його ! »(Коран 28:68)


Перше створіння

Коран, який є Словом Аллаха, роз'яснює нам, що цей світ виник з простого небуття. Усевишній Аллах говорить:

«Він - Творець неба і землі. Коли Він приймає рішення, то варто Йому сказати: “Будь! " - Як це збувається». (Коран 2:117)

Посланник Аллаха, нехай благословить його Аллах і вітає, роз'яснив нам, що було створено першим - це вода; вода знаходиться у всьому живому. Аллах створив це Своєю силою. У Хадисі говориться:

«Усе створено з води». (Ібн Хіббан)

Створення небес і землі

Аллах повідомляє нам в Корані, що Він створив небеса і землю за шість днів. Аллаху не склало ніяких труднощів створити це. Він, Всевишній, говорить:

«Ми створили небеса, землю і те, що між ними, за шість днів, і не торкнулася нас втома». (Коран 50:38)

Аллах міг легко створити все це в одну мить. Усевишній Аллах говорить:

«Аллаху належить потаємне небес і землі. Настання часу - подібне миті або навіть швидше. Воістину, Аллах здатний на всяку річ!». (Коран 16:77)

Якщо Аллах міг створити це в одну мить, то чому Він не зробив цього? Імам Ібн аль - Джавзі, хай змилується над ним Аллах, роз'яснив це питання. Він сказав:

1. Аллах хотів показати нескінченну мудрість Свого творіння. Створення всього сущого швидко, зробило б очевидним Його силу, тоді як повільне створення показало Його мудрість.

2. Аллах хотів показати своїм рабам, як важливо бути терплячим.

Інший вчений, аль-Куртубі, згадав ще одне пояснення цьому. Він сказав: «Аллах створив небеса і землю за шість днів, щоб показати, що все має визначений термін у житті».

Усевишній Аллах говорить:

«Скажи: “ Невже ви не віруєте в Того, Хто створив землю за два дні, і уподібнюєте до Нього інших? Він же - Господь світів. Він поставив над землею непорушні гори, наділив її благодаттю і розподілив на ній засоби для проживання тих, хто цього потребує за чотири повних дні. Потім Він звернувся до неба, яке було димом, і сказав йому і землі: “ Прийдіть добровільно чи примусово " . Вони сказали: “ Ми прийдемо з доброї волі " . Він створив їх сімома небесами за два дні і вселив кожному небу його обов'язки. Ми прикрасили нижнє небо світилами й вони захищають його. Так визначив Всемогутній, Всезнаючий! “«. (Коран 41:9-12)

Сайид Кутб, хай змилується над ним Аллах, сказав: «Це два дні, у які Аллах створив землю і два дні, у які він створив гори, і встановив Свої закони для кожного з днів. Їх довжина нам невідома, вони не є простими 24 годинами, до яких ми звикли сьогодні. Ці дні, можливо, періоди, в які земля формувалася і почала існувати. Аллах знає краще ».

Мудрість створення людини

Тепер, коли ми сказали про створення землі, виникають такі важливі питання: У чому сенс створення людини? Яка мета цього творіння? Аллах роз'яснює це в Своїх словах:

«Я створив джинів і людей тільки для того, щоб вони поклонялися Мені. Я не хочу від них ніякого спадку і не хочу, щоб вони годували Мене. Воістину, Аллах - Наділяючий, Могутній». (Коран 51:56-8)

Це життя не таке, як стверджують атеїсти, без воскресіння, підзвітності або відплати. Це все не вічне, це лише тимчасовий етап. Усевишній Аллах говорить:

«Вони сказали: “Існує лише наше земне життя. Ми народжуємося і вмираємо, і нас не губить нічого, крім часу". У них немає про це ніякого знання. Вони лише припускають». (Коран, 45:24)

Як важко було б людині прожити своє життя без мети! Як будь-яка людина має потребу в задоволенні природних, людських бажань, вона має потребу також в духовній задоволеності. Це може бути досягнуто тільки через послуху Аллаху. Знання про Аллаха не може бути зібране виключно з власної свідомості. За цим знанням слід звернутися до Божественного Писання. Важливо, щоб людина розуміла, що атеїстичний підхід до життя не є результатом технологічних досягнень сьогодення. Це дуже стара віра, що підтримується з незапам'ятних часів. Вона виносилася протягом століть тими, у кого немає віри. Бог, Всевишній, говорить:

«Ми спрямували до них посланника з них самих: “ Поклоняйтеся Аллаху, бо немає у вас іншого божества, крім Нього. Невже ви не злякались? " Знатні люди з його народу, що не увірували і заперечували зустріч в Останньому житті, яких Ми обдарували щедрими благами в мирському житті, сказали: “Це - всього лише людина, подібна до вас. Він їсть те, що ви їсте, і п'є те, що ви п'єте. Якщо ви станете коритися людині, яка подібна до вас, то неодмінно опинитесь в збитку. Невже він обіцяє вам, що ви будете відроджені після того, як помрете і перетворитеся на порох і кістки? Неймовірно, неймовірно те, що обіцяно вам! Немає нічого, крім нашого життя в цьому світі. Ми вмираємо і живемо, і ми не будемо відроджені». (Коран 23:32-7).

Необхідність приходу Посланців

Через історичні свідчення, ми знаємо, що все людство починалося як одна нація, яка жила в одному місці. Але, оскільки наші ряди збільшилися, ми почали поширюватися в різних місцевостях. Усевишній Аллах говорить:

«Люди були єдиною громадою віруючих, але впали в розбіжності. І якби раніше не було Слова твого Господа, то їх розбіжності були б дозволені». (Коран 10:19)

У результаті переміщення в різні регіони світу, сформувалися традиції та мови, які відрізняють нас один від одного сьогодні. Оскільки місця проживання людей поширені по всій планеті, Бог послав до кожної групи людей пророка, щоб нагадати їм про віру в єдиного Бога.

Воістину, Аллах, Милостивий. Він ніколи не карав народ просто так, тільки після того, як посилав пророка, щоб доставити для них послання Аллаха. Пророки і Посланці застерігали свій народ від помилок. І немає жодного народу, до якого б не приходив застережливий вісник. Усевишній Аллах говорить:

«Ми послали тебе з істиною добрим вісником та застереженням, і немає жодного народу, до якого б не приходив застережливий вісник». (Коран 35:24)

Аллах посилав пророків і посланців, щоб повернути людей до Тавхіду (тобто до віри в єдиного Бога). Усевишній Аллах говорить:

«Ми відправили до кожної громади посланника: “Поклоняйтеся Аллаху і уникайте тагута! “Серед них є такі, яких Аллах наставив на прямий шлях, і такі, які були справедливо приречені на оману. Ідіть же по землі і подивіться, яким був кінець невіруючих». (Коран 16:36)

Аллах посилав пророків і посланців, щоб не було у людей жодних претензій до того, що Аллах визначив їм у майбутньому житті. Усевишній Аллах говорить:

«Ми відправили посланців, які несли благу звістку і застерігали, щоб після пришестя посланців у людей не було ніякого доводу проти Аллаха. Аллах - Могутній, Мудрий». (Коран 4:165)

Всі Пророки і Посланці були людьми. Вони не були богоподібними і не мали надлюдських здібностей. Аллах допомагав їм здійснювати дива. Усевишній Аллах говорить:

«Ми не посилаємо до вас посланців, які б не брали їжі і не ходили б по ринках. Ми зробили одних з вас спокусою для інших: чи виявите ви терпіння? Твій Господь - все бачить». (Коран 25:20)

Аллах роз'яснює це, щоб упевнитися, що ніхто не буде мати сумніви щодо їхньої природи. Аллах, Всемогутній, говорить:

«Ми посилали до тебе посланців і дарували їм дружин і потомство. Жоден посланник не міг явити знамення без дозволу Аллаха. Для кожного терміну є припис». (Коран 13:38)

У Пророків і Посланців не було влади керувати справами Всесвіту. У них не було ніякої влади над своєю власною безпекою. Усевишній Аллах говорить про пророків і посланців:

«Скажи: “Я не владний принести собі користь або заподіяти собі шкоду, якщо того не побажає Аллах. Якби я знав потаємне, то примножив би для себе добро, і зло не торкнулося б мене. Проте я - всього лише застерігаю і приношу добру звістку для віруючих людей". (Коран 7:188)

Великі пророки Аллаха

Всі Пророки і Посланці були відправлені з одним посланням. Аллах говорить:

«Невже вони стали поклонятися іншим божествам замість Нього? Скажи: “Приведіть ваші докази! Ось нагадування для тих, хто зі мною, і нагадування для тих, хто жив до мене". Однак більшість їх не відає про істину і відвертається. Ми не посилали до тебе жодного посланника, якому ми не вселили думку: “Немає божества, крім Мене. Поклоняйтеся ж Мені!"». (Коран 21:24-5)

Віра в Єдиного Аллаха є головним посланням від усіх пророків і посланців до своїх народів. Усевишній Аллах говорить:

«Він узаконив для вас в релігії те, що заповідав Нуху (Ною), і те, що Ми вселили тобі в одкровенні, і те, що Ми заповіли Ибрахиму (Аврааму), Мусі (Мойсею і Ісе (Ісусу): “ Сповідуйте релігію і не розходжуйтеся в думках щодо неї “. Тяжко для багатобожників те, до чого ти їх закликаєш. Аллах обирає для Себе того, кого забажає, і спрямовує до Себе того, хто звертається до Нього». (Коран 42:13)

Потреба народів у Пророках і Посланниках

Як ми вже згадували раніше, люди мають потребу в Пророках і посланниках, так само, як вони потребують їжі та пиття, щоб підтримувати своє життя. Учений Ібн аль- Каййім, нехай змилується над ним Аллах, сказав:

«Немає шляху до щастя і успіху, окрім як через посланців посланих до нас. Можна розрізнити добро і зло тільки через посланців, які передали нам (в см. одкровення) від Аллаха. Люди, що послугуються ним відрізняються слухняністю до послання. Необхідність знання послань більш насущна, ніж необхідність (для людини) в їжі і питті. Приклад важливості керівництва для людства схожий на важливість води для кита. Якщо витягнути його з води, він помре. Точно так само, як вода необхідна для кита, необхідне і керівництво для людей».

Мудрість Аллаха у виборі пророків і Посланців

Послання і пророцтва - це божественний дар, який Бог дає, кому забажає. Це не дається людині у зв'язку з походженням, владою або становищем у суспільстві. Усевишній Аллах говорить:

«Аллах обирає серед ангелів і людей посланців. Воістину, Аллах все чує, все бачить». (Коран, 22:75)

Усевишній Аллах говорить:

«Або ж вони заздрять тому, що Аллах дарував людям зі Своєї милості? Ми вже обдарували рід Ібрахіма (Авраама) Писанням і мудрістю і обдарували їх великою владою». (Коран 4:54)

Пророки Аллаха не рівні за ступенями, одним з них Він віддав перевагу перед іншими. Усевишній Аллах говорить:

«Такі посланці. Одним з них Ми віддали перевагу перед іншими. Серед них були такі, з якими говорив Аллах, а деяких з них Аллах підніс до ступенів. Ми дарували Ісі (Ісусу), синові Маріам (Марії), ясні знамення і підтримали його Святим Духом (Джібрілем). Якби Аллах побажав, то наступні за ними покоління не билися б один з одним після того, як до них з'явилися ясні знамення. Однак вони розійшлися в думках, одні з них увірували, а інші не увірували. Якби Аллах побажав, то вони не билися б один з одним, але Аллах вершить те, що забажає". (Коран 2:253)

Створення Адама, Отця Людства

Аллах визначив, що обрані Ним будуть населяти Землю. Вони будуть працювати на землі і будувати на ній. Вони будуть випробувані в матеріальному світі, щоб встановити, хто слухняний і благочестивий, а хто негідний. Усевишній Аллах говорить:

«Ось твій Господь сказав ангелам: “Я призначу на землі намісника". Вони сказали: “Невже Ти поселиш там того, хто буде поширювати безбожність і проливати кров, тоді як ми прославляємо Тебе хвалою і освячуємо Тебе? “Він сказав: “Воістину, Я знаю те, чого ви не знаєте"». (Коран, 2:30)

Владою Бога першим на землі був Пророк Адам, батько людства. Аллах створив Адама в п'ятницю, як зазначено в хадісі:

«Кращий день, коли зійшло сонце - п'ятниця. У цей день Аллах створив Адама, у цей день він був піднятий на небо і в ній він був вигнаний з нього, і остання година прийде у п'ятницю». (Муслім)

З цієї причини Аллах обрав п'ятницю щотижневим вихідним для мусульман. Адаму було дано високий статус, Аллах наказав ангелам поклонитися йому з поваги і честі, і всі ангели негайно зробили це. Сатана, який був серед ангелів відмовився поклонитися йому. Зарозумілість і гордість завадили йому коритися велінням Аллаха. Усевишній Аллах каже з цього приводу:

«Ось твій Господь сказав ангелам: “Я створю людину з глини. Коли ж Я надам йому відповідну подобу і вдихну в нього від Мого духу, то впадіть перед ним ниць “. Всі ангели без винятку впали ниць, крім Ібліса, який загордився і став одним з невіруючих. Він сказав: “О Ібліс! Що завадило тобі впасти ниць перед тим, кого Я створив Своїми обома Руками? Ти загордився або ж належиш до числа звеличених? “Він сказав: “Я краще нього. Ти створив мене з вогню, а його створив із глини “. Він сказав: “Вийди звідси! Відтепер ти вигнаний і переможений. І прокляття Моє звершиться над тобою до Дня відплати". Він сказав: “Господи! Надай мені відстрочку до того дня, коли вони будуть відроджені “Він сказав: “Воістину, ти - один з тих, кому надано відстрочку до дня, термін якого визначений “Він сказав: “ Клянуся Твоєю могутністю! Я спокушу їх усіх, крім Твоїх обраних (або щирих) рабів. Він сказав: "Ось істина! Я кажу тільки істину. Я неодмінно заповню Пекло тобою і всіма твоїми послідовниками"». (Коран 38:71-85)

Аллах через Свою мудрість, призначив Адаму і його нащадкам населяти землю. Потім Аллах створив Єву, дружину Адама.

Вигнання Адама і його дружини з Раю

Коли диявол відмовився вклонитися перед Адамом, він здійснив свою долю. Він сказав Аллаху, що він буде вводити в оману нащадків Адама і брати їх з собою в обитель зла - Пекло. Аллах говорить нам про це:

«Ось твій Господь сказав ангелам: “ Воістину, я створю людину з сухої дзвінкою глини, утвореної з видозміненого бруду. Коли ж Я надам їй відповідну подобу і вдихну в нього від Мого духу, то упадіть перед ним ниць " . Всі ангели до єдиного впали ниць, за винятком Ібліса, який відмовився бути в числі полеглих ниць. Він сказав: “ О Ібліс! Чому ти не серед полеглих ниць? " Він сказав: “ Не личить мені падати ниць перед людиною, яку Ти створив із сухої дзвінкою глини, утвореної з видозміненої грязюки. " . Він сказав: “ Вийди звідси. Відтепер ти вигнаний і переможений. І прокляття буде над тобою до Дня розплати. Він сказав: “ Господи! Надай мені відстрочку до того дня, коли вони будуть відроджені " . Він сказав: “ Воістину, ти - один із тих, кому надана відстрочка до дня, термін якого визначено " . Він сказав: “ Господи! За те, що Ти ввів мене в оману, я прикрашу для них земне життя і неодмінно спокушу їх усіх, крім Твоїх обраних (або щирих) рабів " .». (Коран, 15:28-40)

Ворожнеча між Адамом і Іблісом існує з моменту створення Адама. Ібліс підстерігав його, і всіляко намагався змусити його не слухатися заповідей Аллаха. Коли Ібліс зрозумів, що Аллах не дав Адамові дозволу на їжу з певного дерева, він переконав Адама і його дружину поїсти від нього. Адам і Єва були вигнані з Небес. Вони обоє покаялися і були засмучені тим, що зробили, і Бог прийняв їх покаяння. Бог, Всевишній, говорить:

«Ось Ми сказали ангелам: “ Падіть ниць перед Адамом! " Вони пали ниць, і тільки Ібліс відмовився. Ми сказали: “ Адам! Це - ворог тобі і твоїй дружині. Нехай же він не виведе вас з Раю, а не то ти будеш нещасним. У ньому ти не будеш голодним і нагим. У ньому ти не будеш страждати від спраги і спеки " . Але сатана став нашіптувати Адаму і сказав: “ О Адам! Показати тобі дерево вічності і неминучої влади? " Вони обоє поїли від нього, і тоді їм стали видні їх сороміцькі місця. Вони стали приліплювати на себе райські листи. Адам не послухався свого Господа і впав в оману. Потім Господь обрав його, прийняв його покаяння і наставив на прямий шлях. Він сказав: “ Йдіть звідси разом, і одні з вас будуть ворогами інших. Якщо ж до вас прийде від Мене вірне керівництво, то всякий, хто слідуватиме Моєму вірному керівництву, не заблукає і не стане нещасним. А хто відвернеться від Мого Нагадування, того чекає важке життя, а в День воскресіння Ми оживемо його сліпим " «. (Коран, 20:116-124).

Як тільки Диявол (Ібліс) був вигнаний з небесної обителі, а Адам був вигнаний через свій непослух, нащадки Адама були слухняними Аллаху і поклонялися Йому одному. Після десяти поколінь, люди почали сумніватися і збилися зі шляху. Потім Бог послав пророків і посланців спрямувати людство на шлях Аллаха. Першим Посланцем Аллаха після Адама став пророк Ной. Під час його перебування в якості пророка, багатобожжя стало нормою життя. Аллах Всевишній говорить:

«Нух (Ной) сказав: “ Господи! Вони не послухалися мене й пішли за тим, чиє багатство і чиї діти приносять їм тільки збитки. Вони замислили тяжку хитрість і сказали: “ Не цурайтесь від ваших богів: Вадда, Суви, Йагуса, Йаука і Насра " . Вони вже ввели в оману багатьох. Не примножуй же беззаконникам нічого, крім омани! " «. (Коран 71:21-4)

Кращими із Пророків і Посланців є п'ять так званих Улул Азм (величні), вони:

1. Пророк Ной

Він перший Пророк, посланий Аллахом. Він був відправлений після того, як люди почали практикувати ширк (багатобожжя). Їх стан стабільно погіршувався, і вони забули основи своєї віри, які були передані їм від предків, які залишили в силі віру Іслам. Аллах Всевишній говорить:

«Ми відправили Нуха (Ноя) до його народу: “ Застережи свій народ перш, ніж їх осягнуть болісні страждання " «. (Коран, 71:1)

Вони поклонялися ідолам п'яти імен: Вудд, Сува, Йагус, Йаук і Наср. Аллах Всевишній, роз'яснює їх імена в Корані:

«і сказали: “ Не цурайтесь ваших богів: Вадда, Суви, Йагуса, Йаука і Насра " «. (Коран 71:23)

Пророк Ной був дуже набожним і праведним. Він терпляче закликав свій народ до праведності. Аллах Всевишній говорить:

«Він сказав: “ Господи! Я закликав народ мій вночі і вдень, але мої проповіді лише прискорили їх втечу. Кожен раз, коли я закликав їх, щоб Ти простив їх, вони затикали пальцями вуха і ховалися одягом. Вони чинили опір і гордовито звеличувалися. Потім я закликав їх відкрито. Потім я звертався до них всенародно і говорив з ними наодинці. Я говорив: “ Просіть у Господа прощення, адже Він - Усепрощаючий». (Коран 71:5-10)

Незважаючи на всі його зусилля, багато хто з його людей відвернулися і відкинули послання. Лише деякі пішли за ним, а невіруючі серед його людей продовжували невіру і злі шляхи. Так Аллах відібрав у них дощ. Ной повідомив їм, що вони отримали б дощ повернувшись до віри, але незабаром вони повернулися у своє невір'я. Провівши довгі роки закликаючи їх на шлях Аллаха, але не знаходячи відповіді, він врешті-решт благав Аллаха Всевишнього, кажучи:

«Нух (Ной) сказав: “ Господи! Не залиши на землі ні одного невіруючого жителя! Якщо ти залишиш їх, вони введуть в оману Твоїх рабів і породять тільки грішних невіруючих.». (Коран 71:26-7)

Аллах відповів на його благання, і він наказав йому побудувати ковчег. Ной був добрим теслею і ті, хто вірив в Послання допомогли йому. Коли ковчег був закінчений, сам Аллах велів Пророку Ною зібрати пару кожній тварині (самку і самця). Тоді Аллах наказав небесам лити дощ на землю, Аллах Всевишній говорить:

«До них вважав брехунами посланців народ Нуха (Ноя). Вони вважали брехуном Нашого раба і сказали: “ Він - одержимий! " Вони лаяли його і погрожували йому. Тоді він звернувся до свого Господа: “ Мене здолали. Допоможи ж мені! " Ми відкрили брами неба, звідки стала виливатися вода, і розкололи землю, з якої побігли ключі. Води небес і землі злилися для справи, яка було визначена. Ми понесли його в ковчезі з дощок і цвяхів. Він поплив у Нас на Очах в нагороду тому, в кого не увірували (або тим, які не увірували). Ми залишили його (корабель або розповідь про Нуха) як знамення. Але чи є ті, хто памята'є?» (Коран 54:9-15)

Пророку Ною було дано три сина, Саама, батька арабів і персів, Хаама, батька африканської раси та європейської рас, і Йафита, батька азіатської раси.

2. Пророк Авраам (Ібрагім)

Він відомий як Халіль ар-Рахман (Той, кого Бог обрав за Його любов). Його старший син був пророк Ісмаїл і його другий син Ісхак (Ісаак). Від їх нащадків прийшло більшість пророків і посланців. Аллах Всевишній говорить:

«Хвала Аллаху, який дарував мені на старості років Ісмаїла (Ізмаїла) і Ісхака (Ісаака). Воістину, мій Господь чує благання». (Коран 14:39)

Аллах обрав його доставити Його послання. Пророк Авраам жив у громаді багатобожників. Вони були ідолопоклонниками і поклонялися зіркам. Аллах Всевишній говорить:

«Ось Ібрахім (Авраам) сказав своєму батькові Азару: " Невже ти вважаєш ідолів богами? Я бачу, що ти і твій народ знаходитесь в очевидній омані " . Так Ми показали Ибрахіму (Аврааму) царство небес і землі, щоб він став одним з переконаних. Коли ніч покрила його своїм мороком, він побачив зірку і сказав: “ Ось мій Господь ! “ Коли ж вона зникла, він сказав: “ Я не люблю тих, хто зникає " . Коли він побачив як зійшов місяць, то сказав: “ Ось мій Господь! " Коли ж він зайшов, він сказав: “ Якщо мій Господь не спрямує мене на прямий шлях, то я стану одним з тих, хто заблукав " . Коли він побачив сонце, що сходить, то сказав: “ Ось мій Господь! Воно більше інших " . Коли ж воно зайшло, він сказав: “ О мій народ! Я непричетний до того, що ви долучаєте в співтовариші. Я щиро звернув свій лик до Того, Хто створив небеса і землю, і Я не належу до багатобожників! " «. (Коран 6:74-9)

Він не був задоволений тим, що він став свідком народу свого. Він відчував, що Аллах повинен бути головним, оскільки він важливіший, ніж те, чому його люди поклонялися. Він знав, що ці ідоли не мають можливості приносити ні користі, ні шкоди! Авраам часто сперечався зі своїм народом, використовуючи логічні аргументи, чому ці ідоли не заслуговують ніякої поваги. Він сказав, як Аллах говорить нам:

«Прочитай їм історію Ібрагіма (Авраама). Ось він сказав своєму батькові і своєму народу: “ Чому ви поклоняєтеся? " Вони сказали: “ Ми поклоняємося ідолам і постійно віддаємося їм " . Він сказав: " Чи чують вони, коли ви звертаєтеся до них? Чи допомагають вони вам? Чи заподіюють вони шкоду? " Вони сказали: “ Але ми бачили, що наші батьки так чинили " . Він сказав: “ Чи бачили ви, чому поклоняєтеся ви зі своїми батьками? Всі вони є моїми ворогами, крім Господа світів, Який створив мене і веде прямим шляхом, Який годує мене і напуває, Який зцілює мене, коли я хворію, Який умертвить мене, а потім воскресить, Який, я сподіваюся, пробачить мій гріх у День відплати. Господи! Даруй мені владу (пророцтво або знання) і возз'єднай мене з праведниками!». (Коран 26:69-83)

Пророк Авраам продовжував закликати своїх людей на шлях Аллаха, до віри в єдиного Бога і залишити в стороні все, чому вони поклоняються. Але вони відкинули його послання і навіть намагалися вбити його, та Аллах врятував його. Аллах говорить нам про це:

«Він сказав: “ Невже ви поклоняєтеся замість Аллаха тому, що нічим не здатне допомогти або нашкодити вам? Тьху на вас і на те, чому ви поклоняєтеся замість Аллаха! Невже ж ви не візьметеся за розум? " Вони сказали: “ Спаліть його і побачите чи допоможуть ваші боги, якщо вони будуть діяти! " Ми сказали: “ О вогонь! Стань для Ібрахіма (Авраама) прохолодою і порятунком! " Вони хотіли нашкодити йому, але Ми зробили так, що вони опинилися в найбільшому збитку»(Коран, 21:66-70).

Після безперервної проповіді, Аллах наказав пророку Аврааму взяти його дружину Хаджар та їхнього сина Ісмаїла до Мекки. Там Аллах наказав їм побудувати Каабу. З потомства пророка Ісмаїла прийшов останній пророк Аллаха, пророк Мухаммед, який був посланий для всього людства. Усевишній Аллах говорить:

«Ось сказав Ібрахім (Авраам): " Господи! Зроби це місто безпечним і наділи плодами його жителів, які увірували в Аллаха і в Останній день " . Він сказав: “ А невіруючим Я дозволю користуватися благами недовгий час, а потім примушу їх страждати в Огні. Яке ж страшне це місце! " Ось Ібрахім (Авраам) і Ісмаїл (Ізмаїл) підняли основу Будинку (Кааби): “ Господь наш! Прийми від нас! Воістину, Ти - все чуєш и все бачиш. Господь наш! Зроби нас покірними Тобі, а з нашого потомства - громаду, що буде коритися Тобі. Покажи нам обряди поклоніння і прийми наше покаяння. Воістину, Ти - Приймаючий покаяння, Милосердний. Господь наш! Спрямуй до них посланника з них самих, який прочитає їм Твої аяти, навчить їх Писанню і мудрості і очистить їх. Воістину, Ти - Могутній, Мудрий “«. (Коран 2:126-9)

3. Пророк Мойсей (Муса)

Він той, про кого Аллах говорить:

«Коли ж Муса (Мойсей) прийшов до призначеного Нами терміну і місця, Господь його заговорив із ним. Він сказав: “ Господи! Покажись мені, щоб я глянув на Тебе " . Він сказав: “ Ти не побачиш Мене, але поглянь на гору. Якщо вона втримається на своєму місці, то ти побачиш Мене " . Коли ж Господь його явив Себе горі, Він перетворив її в порох, і Муса (Мойсей) втратив свідомість. Отямившись, він сказав: “ Пречистий Ти ! Я каюсь перед Тобою, і я - перший з віруючих “«. (Коран 7:143)

Пророк Мойсей був згаданий в Корані 129 разів, що робить його найбільш згадуваним пророком у Корані. Бог дав йому два дива: перше було, коли його посох перетворився на змія, з волі Аллаха. Друге диво було, коли його рука, яка була знебарвлена, перетворилася на красиво забарвлену. Ці знаки були видані до Мойсея, щоб він міг переконати фараона в його помилках на шляху і переконати прийняти Іслам. Усевишній Аллах говорить:

«Муса (Мойсей) сказав: “ О Фараон! Я - посланець від Господа світів. Мені належить казати про Аллаха тільки правду. Я приніс вам ясне знамення від вашого Господа. Пішли ж зі мною синів Ісраїла (Ізраїлю) " . Він сказав: “ Якщо ти приніс знамення, то покажи його, якщо ти говориш правду " . Він кинув свою палицю, і та перетворилася на справжню змію. Потім він витягнув руку, і вона стала білою для тих, хто дивився». (Коран 7:104-8)

Аллах послав його фараонові Єгипту і його народу, щоб закликати їх до віри в Єдиного Аллаха і відкинути всіх своїх неправдивих богів. Усевишній Аллах говорить:

«Фараон сказав: " О вельможі! Я не знаю для вас іншого бога, крім мене. О Хамане ! Розпали вогонь над глиною і споруди для мене вежу, щоб я зміг піднятися до Бога Муси. Воістину, я вважаю, що він є одним з брехунів “«. (Коран 28:38)

Пророк Мойсей закликав фараона мудрістю і красивими словами вірити в Єдиного Аллаха. Але фараон виступив проти нього, і зібрав усіх магів того часу, щоб перемогти Мойсея. Мойсей, однак, переміг, а його ціпки перетворилися, по волі Аллаха, в змій і проковтнули ціпки, кинуті чаклунами. Аллах згадує цю історію:

«Знать з народу Фараона сказала: " Воістину, він - знаючий чаклун. Він хоче вивести вас з вашої країни. Що ж ви порадите? “ Вони сказали: “ Почекай з ним і його братом і розішли по містах збирачів, щоб вони привели до тебе всіх знаючих чаклунів " . Чаклуни прийшли до Фараона і сказали: “ Якщо ми здобудемо перемогу, то ми вимагаємо винагороду! “ Він сказав: “ Так, ви станете одними з наближених “. Вони сказали: “ О Муса (Мойсей)! Або ти кинеш, або кинемо ми " . Він сказав: “ Кидайте! " Коли ж вони кинули, то зачарували погляди людей, вселили в них страх і явили велике чаклунство. Ми звеліли Мусі (Мойсею): “ Кинь свій посох! " І ось вона (змія) стала заковтувати те, що вони вигадали. Істина підтвердилася, і марним виявилося те, що вони зробили. Вони були повалені там і повернулися безславними. І тоді чаклуни впали ниць». (Коран 7:109-20)

Фараон і його народ не вірили в слово Боже, і Аллах покарав їх безліччю випробувань. Аллах наслав на них повінь, сарану, вошей, жаб, і кров як знаки від Аллаха. Тим не менш, вони відмовилися і зберегли невіру. Кожне покарання було знято по благословенній мольбі пророка Мойсея. Незабаром, після кожної події, вони поверталися і зберігали невіру. Аллах говорить про це:

«Вони сказали: “ Які б знамення ти не показував, щоб зачарувати нас ними, ми не повіримо тобі “. Ми наслали на них потоп, сарану, вошей, жаб і кров у якості різних знамень. Однак вони загордилися - вони були народом грішним. Коли покарання вразило їх, вони сказали: “ О Муса (Мойсей)! Помолися за нас своєму Господу про те, що Він обіцяв тобі. Якщо ти позбавиш нас від покарання, то ми повіримо тобі й відпустимо з тобою синів Ісраїла (Ізраїлю) " . Коли ж Ми позбавили їх від покарання до певного терміну, якого вони неодмінно повинні були досягти, вони порушили обіцянку». (Коран 7:132-5)

Після всього цього, Аллах наказав пророку Мойсею взяти свій народ, під покровом ночі, і піти з Єгипту, щоб вони могли сповідувати свою віру вільно. Як тільки фараон зрозумів, що вони пішли, він погнався за ними зі своїм військом. Мойсей і його люди досягли краю моря, а потім сини Ізраїлю вигукнули: «Фараон захопить нас!» Мойсей, який мав повну довіру Аллаха, вдарив палицею по землі і океан розійшовся, відкривши шлях, через який люди вийшли, з волі Аллаха. Аллах потім зберіг Мойсея і його народ, знищивши фараона в океані. Усевишній Аллах говорить:

«Коли два збіговиська побачили одне одного, сподвижники Муси (Мойсея) сказали: “ Нас неодмінно наздоженуть " . Він сказав: “ О ні! Зі мною - мій Господь, і Він вкаже мені прямий шлях " . Тоді Ми звеліли Мусі (Мойсею): “ Вдар своїм посохом по морю " . Воно розверзлось, і кожна частина його стала подібна величезній горі. Ми наблизили до нього інших (військо Фараона). Ми врятували Мусу (Мойсея) і тих, хто був з ним, а потім потопили всіх інших.». (Коран 26:61-6)

Потім Усевишній Аллах говорить:

«Ми переправили синів Ісраїла (Ізраїлю) через море, а Фараон і його військо пішли за ними, вони чинили свавілля та поводили себе вороже. Коли ж Фараон став тонути, він сказав: “ Я повірив у те, що немає Бога, крім Того, в Кого увірували сини Ісраїла (Ізраїлю). Я став одним із мусульман " . Аллах сказав: “ Тільки зараз! Адже раніше ти не послухався і був одним з тих, хто поширює безчестя. Сьогодні Ми врятуємо твоє тіло, щоб ти став знаменням для тих, хто буде після тебе " . Воістину, багато людей нехтують Нашими знаменнями.». (Коран 10:90-2)

4. Пророк Мухаммад

Пророк Мухаммад є останнім з пророків і посланців. Він був посланий Аллахом для всього людства. Він з родини пророка Ісмаїла, сина Авраама. Він народився в Мецці, через кілька місяців після смерті батька. Його мати пізніше померла, коли він був ще малий, і про нього дбав його дід, Абдул-Мутталіб, а потім і його дядько Абу Таліб.

Пророк Мухаммад був пастухом, дбав про стадо овець у Мецці. Він був дуже добре відомий тим, що був надійним і ніколи не брехав. Народ Мекки навіть прозвав його «правдивим» і «надійним». Всякий раз, коли люди виїжджали, вони довіряли йому свої цінності.

Коли він досягнув сорока років, Аллах послав ангела Гавриїла до нього й зробив Мухаммада Пророком і Посланником до всього людства. Він провів 13 років у Мецці закликаючи людей на шлях Аллаха, а пізніше переселився до Медини. Народ Медини відповів на його заклик і прийняв Іслам. Він помер, коли йому було 63 роки. Його послідовники потім поширили послання Ісламу по всьому світу, і до сьогоднішнього дня люди приймають Іслам по всьому світу.

Ісус Посланник Аллаха

Родина Імрана

Пророки і Посланці посилалися Аллахом після пророка Ноя безперервно, нехай благословить його Аллах і вітає. Усевишній Аллах говорить:

«Мухаммад не є батьком когось із ваших чоловіків, а є Посланцем Аллаха і печаткою пророків (або останнім з пророків). Аллах знає про всяку річ.». (Коран 33:40)

Пророк Ісус, останній пророк із синів Ізраїлю, займає особливе місце в серцях мусульман. Він повідомив своєму народу про пришестя пророка Мухаммада і він згадується в Корані 25 разів.

Аллах передав нам в Корані деякі з оригінальних уривків, які Він відкрив Ісусу. Аллах також згадує подробиці життя Марії, матері Ісуса. Вона дуже відома тим, що була чиста і цнотлива. Усевишній Аллах говорить:

«Воістину, Аллах обрав над світами Адама, Нуха (Ноя), рід Ібрахіма (Авраама) і рід Імрана. Одні з них були нащадками інших. Аллах - все чує та все бачить.». (Коран 3:33-4)

Маріам, нехай благословить її Аллах

Аллах похвалив Маріам, дочку Імрана, матір Пророка Ісуса. Аллах описує Маріам як чисту, цнотливу і благочестиву. Він, Всевишній, говорить:

«А також Маріам (Марію), дочка Імрана, яка зберегла цнотливість, і Ми вдихнули через нього (через виріз на її одязі) за допомогою Нашого Духа (Джібріля). Вона увірувала в Слова свого Господа і Його Писання і була однією з покірних». (Коран 66:12)

Коран роз'яснює, що Маріам була відповіддю на прохання, зроблене її власною матір'ю. Усевишній Аллах говорить:

«Ось сказала дружина Імрана: “ Господи! Я дала обітницю присвятити Тобі одному того, хто знаходиться в моїй утробі. Прийми ж від мене, адже Ти - все чуєш і знаєш “«. (Коран, 3:35)

Це прохання було непрямою причиною, через яку вона і її потомство було під захистом Аллаха від Диявола. Бог беріг Маріам і виховав її з благословенням. Аллах говорить:

«Коли вона народила її, то сказала: " Господи! Я народила дівчинку, - але Аллаху було краще знати, кого вона народила. - Але ж хлопчик не подібний дівчинці. Я назвала її Маріам (Марією) і прошу Тебе захистити її та її нащадків від сатани вигнаного і переможеного " . Господь прийняв її найкращим чином, виростив її гідним чином і доручив її Закарійі (Захаріє). Кожен раз, коли Закарійа (Захарія) заходив до неї в молельню, він знаходив біля неї прожиток. Він сказав: “ О Маріам (Марія)! Звідки у тебе це? “ Вона відповіла: “ Це - від Аллаха, адже Аллах дарує прожиток без жодного рахунку, кому забажає “». (Коран 3:36-7)

Маріам була дуже благочестивою в поклонінні Аллахові. Вона була кращою з жінок у її поколінні. Пророк, нехай благословить його Аллах і вітає, сказав:

«Є чотири жінки, які досягли рівня Камаль (досконалості) ».

Він зазначив, Маріам, мати Ісуса як одну з них. Усевишній Аллах говорить:

«Ось сказали ангели: “ О Маріам (Марія)! Воістину, Аллах обрав тебе, очистив і підніс над жінками світів. О Маріам (Марія)! Будь смиренною перед Господом твоїм, падай ниць і кланяйся разом з тими, хто кланяється “«. (Коран 3:42-3)

Аллах назвав цілий розділ в Корані на її честь. Це 19 - а глава в Корані. Це єдина глава в Корані названа на честь жінки, а в ній Аллах хвалить Марію. Похвала подібного характеру не може бути знайдена в будь-якому з попередніх Писань.

Пророк Ісус

Аллах послав благу звістку Марії про пророка Ісуса, нехай благословить його Аллах. Усевишній Аллах говорить:

«Ось сказали ангели: “ О Маріам (Марія)! Воістину, Аллах радує тебе звісткою про слово від Нього, ім'я якому - Месія Іса (Ісус), син Маріам (Марії). Він буде шанованим в цьому світі і в Останньому житті і буде одним з наближених. Він буде розмовляти з людьми в колисці і дорослим, і стане одним з праведників " . Вона сказала: “ Господи! Як я можу мати сина, якщо мене не торкався жоден чоловік " . Він сказав: “ Так Аллах творить, що забажає! Коли Він приймає рішення, то Йому варто лише сказати: “ Будь! “ - Як це збувається. Він навчить його Писанню і мудрості, Таурат (Торі) і Інджілі (Євангелію).». (Коран 3:45-8)

Його народження:

Народження пророка Ісуса було дивом. Хоча Ісус народився від діви, він не заслуговує і не вимагає поклоніння. Якби Ісус заслуговував будь якого поклоніння, у зв'язку з його чудесним народженням, Пророк Адам був би більше гідним його, ніж він, оскільки він був створений без батька чи матері. Усевишній Аллах говорить:

«Воістину, Іса (Ісус) перед Аллахом подібний Адаму. Він створив його з праху, а потім сказав йому: “ Будь! “ - І той виник. Істина - від твого Господа. Тому не будь в числі тих, хто сумнівається. Тому, хто стане сперечатися з тобою щодо нього після того, що до тебе з'явилося із знання, скажи: “ Давайте закличемо наших синів і ваших синів, наших жінок і ваших жінок, нас самих і вас самих, а потім помолимось і накличемо прокляття Аллаха на брехунів! " Воістину, це - правдива розповідь. Немає іншого божества, крім Аллаха, і, воістину, Аллах - Могутній, Мудрий. Якщо ж вони відвернуться, то Аллаху відомо про тих, хто поширює нечестя». (Коран 3:59-63)

Аллах створив Ісуса, як створював всі творіння. Аллах говорить про всі випробування народження Ісуса в Корані:

«Пом'яни в Писанні Маріам (Марію). Ось вона пішла від своєї сім'ї на схід і сховалася від них за завісою. Ми ж послали до неї Нашого Духа (Джібріля), і він постав перед нею в образі прекрасного статного чоловіка. Вона сказала: “ Я вдаюся до Милостивого, щоб Він захистив мене від тебе, якщо тільки ти богобоязливий " . Він сказав: “ Воістину, я посланий твоїм Господом, щоб дарувати тобі чистого хлопчика " . Вона сказала: “ Як у мене може бути хлопчик, якщо мене не торкався чоловік, і я не була блудницею? " Він сказав: “ Ось так! Господь твій сказав: “ Це для Мене легко. Ми зробимо його знаменням для людей і милістю від Нас. Ця справа вже вирішена! " “ Вона понесла його (завагітніла) і вирушила з ним у віддалене місце. Родові потуги привели її до стовбура пальми, і вона сказала: “ Краще б я померла до цього і була назавжди забутої ! " Тоді він (Іса або Джібріль) кликнув до неї з-під неї: “ Не журися ! Господь твій створив під тобою струмок. Потряси на себе стовбур пальми, і на тебе впадуть свіжі фініки. Їж, пий і радій! Якщо ж побачиш когось з людей, то скажи: “ Я дала Милостивому обітницю зберігати мовчання і не стану сьогодні розмовляти з людьми " . Вона прийшла до своїх рідних, несучи його. Вони сказали: “ О Маріам (Марія) ! Ти зробила тяжкий злочин. О сестро Харуна (Аарона)! Твій батько не був поганим чоловіком, і мати твоя не була блудницею " . Вона показала на нього, і вони сказали: “ Як ми можемо розмовляти з немовлям у колисці? “ Він сказав: “ Воістину, я - раб Аллаха. Він дарував мені Писання і зробив мене пророком. Він зробив мене благословенним, де б я не був, і заповів мені здійснювати намаз і роздавати закят, поки я буду живий. Він зробив мене шанобливим до моєї матері і не зробив мене гордовитим і нещасним. Мир мені в той день, коли я народився, в той день, коли я помру, і в той день, коли я буду повернений до життя " . Такий Іса (Ісус), син Маріам (Маріам)! Таким є справжнє Слово, щодо якого вони сперечаються. Не личить Аллаху мати сина. Пречистий Він! Коли Він приймає рішення, то варто Йому сказати: “ Будь! “ - Як це збувається». (Коран 19:16-35)

Усевишній Аллах говорить:

«Пом'яни також ту, яка зберегла свою цнотливість (Маріам). Ми вдихнули в неї за допомогою Нашого духу (Джібріля) і зробили її та її сина (Ісу) знаменням для світів». (Коран, 21:91)

Людська природа Ісуса

Коран ясно говорить, що Ісус був людиною, яка була обраною Богом, щоб передати повідомлення віри в Єдиного Аллаха своєму народу. Усевишній Аллах говорить:

«Месія, син Маріам (Марії), був усього лише посланником. До нього теж були посланці, а його мати була правдивою жінкою. Обидва вони приймали їжу. Подивися, як Ми роз'яснюємо їм знамення. А потім подивися, до чого вони відхилилися від істини.». (Коран 5:75)

Аллаху не личить мати дружину чи дітей. Заявити, що він дитина Бога - дійсно є великим гріхом. Усевишній Аллах говорить:

«Вони кажуть: “ Милостивий взяв Собі сина " . Цим ви здійснюєте жахливе злодіяння. Небо готове розколотися, земля готова розверзнутися, а гори готові розсипатися у прах від того, що вони приписують Милостивому сина. Не личить Милостивому мати сина! Кожен, хто в небі й на землі, з'явиться до Милостивому тільки в якості раба.». (Коран 19:88-93)

Ніщо не може бути тотожним Богу, Він не має співтоваришів. Усевишній Аллах говорить:

«Скажи: “ Він - Аллах Єдиний, Аллах Самодостатній. Він не народив і не був народжений, і немає нікого рівного Йому “« (Коран, Глава 112)

Люди протягом століть стверджували, що Бог мав дитину. Багатобожники серед арабів стверджували, що Бог одружився на джинах і ангелах, їхніх дочках. Усевишній Аллах говорить:

«Запитай їх, чому це у твого Господа дочки, а у них - сини? Чи ж Ми створили ангелів жінками, і вони були присутні при цьому? Воістину, своєю брехливості вони кажуть: “ Аллах породив " . Воістину, вони - брехуни. Невже Він обрав дочок і підніс їх над синами? Що з вами? Як ви судите? Чи не згадати вам повчання? Або у вас є ясний доказ ? Принесіть же ваше Писання, якщо ви говорите правду. Вони встановили спорідненість між Ним і Джинами, але Джини знають, що вони будуть зібрані (невіруючі будуть зібрані в Пеклі, або Джини будуть зібрані для розплати). Аллах вище за те, що вони приписують Йому. Не роблять цього тільки обрані (або щирі) раби Аллаха». (Коран, 37: 149-160)

Усевишній Аллах говорить:

«Юдеї сказали: “ Узейр (Ездра) - син Аллаха " . Християни сказали: “ Месія - син Аллаха " . Вони вимовляють своїми вустами слова, схожі на слова колишніх невіруючих. Так погубить їх Аллах! До чого ж вони відхилилися від істини! Вони визнали своїми наставниками, окрім Аллаха, первосвящеників і ченців, а також Месію, сина Маріам (Марії). Але ж їм було велено поклонятися тільки одному Богу, крім якого немає іншого божества. Він вище за все те, що вони долучають йому у співтовариші!». (Коран 9:30-1)

Коран ясно говорить, що будь-хто, хто вірує, що Ісус є Богом чи є сином Бога, чи частиною Трійці, підтримує переконання, що суперечить посланню Ісуса, і таким чином буде невіруючим в Послання. Коран роз'яснює, що посланням Ісуса була віра в Єдиного Аллаха. Усевишній Аллах говорить:

«Не увірували ті, які кажуть: “ Аллах - це Месія, син Маріам (Марії) “. Месія сказав: “ О сини Ісраїла (Ізраїлю)! Поклоняйтеся Аллаху, Господу моєму і Господу вашому " . Воістину, хто долучає до Аллаха співтоваришів, тому Він заборонив вхід до Раю. Його притулком буде Пекло, і у кривдників не буде помічників. Не увірували ті, які кажуть: “ Аллах є третім у трійці " . Немає божества, крім Єдиного Бога! Якщо вони не відречуться від того, що говорять, то невіруючих з їх числа торкнуться болісні страждання. Невже вони не покаються перед Аллахом і не попросять у Нього прощення ? Адже Аллах - прощає, Він Милосердний.». (Коран 5:72-4)

Коран згадує багато інтелектуальних доказів тому, що Аллах є єдиним гідним поклоніння. Він робить те, що забажає. Він також уточнює, що всі чудеса, які сталися через Ісуса, були з волі Божої. Сам Ісус не мав влади захистити себе від указів Аллаха. Усевишній Аллах говорить:

«Не увірували ті, хто казав: “ Воістину, Аллах - це Месія, син Маріам (Марії) “. Скажи: “ Хто може хоча б трохи перешкодити Аллаху, якщо Він побажає погубити Месію, сина Маріам (Марії), його мати і всіх, хто на землі? " Аллаху належить влада над небесами, землею і тим, що між ними. Він створює, що забажає. Аллах здатний на будь - яку річ " . (Коран 5:17)

Бог попереджає євреїв і християн не лестити своїм пророкам і не говорити про них без знання. Він також говорить, що Ісус є простою людиною. Усевишній Аллах говорить:

«О люди Писання! Не виявляйте надмірності у вашій релігії і говоріть про Аллаха тільки правду. Месія Іса (Ісус), син Маріам (Марії), є посланником Аллаха, Його Словом, яке Він послав Маріам (Марії), і духом від Нього. Віруйте ж в Аллаха і Його посланців і не кажіть: “ Трійця! " Припиніть, адже так буде краще для вас. Воістину, Аллах є Єдиним Богом. Він Пречистий і далекий від того, щоб у Нього був син. Йому належить те, що на небесах, і те, що на землі. Досить того, що Аллах є Опікуном та Хранителем! Ні Месія, ні наближені ангели ніколи не визнаватимуть для себе принизливим бути рабами Аллаха. А тих, хто вважатиме для себе принизливим поклонятися Йому і проявить зарозумілість, Він збере до Себе разом. Тих, які увірували і здійснювали праведні діяння, Він обдарує винагородою сповна і навіть примножить її по Своїй милості. А тих, які вважали для себе принизливим поклонятися Йому і виявляли зарозумілість, Він піддасть болісним стражданням. Вони не знайдуть собі замість Нього ні заступника, ні помічника.». (Коран 4:171-3)

Пророцтва пророка Ісуса

Кожен мусульманин вважає, що всі пророки і посланці мали обов'язок донести до людей свої послання про віру в Єдиного Аллаха. Мусульмани люблять і шанують кожного з них. Нам також наказано Аллахом захистити їх усіх. Усевишній Аллах говорить:

«Якщо вони мають віру в те, у що увірували ви, то підуть прямим шляхом. Якщо ж вони відвернуться, то опиняться в розладі з істиною. Аллах позбавить тебе від них, бо Він - все чує та все знає. Скажи: “ Така релігія Аллаха! А чия релігія може бути краще релігії Аллаха ? Йому одному ми поклоняємося “.». (Коран 2:137-8)

До появи пророка Мойсея, Ізраїлеві сини були принижені і примушені до сурової чорною роботі. Усевишній Аллах говорить:

«Ось Ми врятували вас від роду Фараона. Вони піддавали вас жахливим мукам, вбивали ваших синів і залишали в живих ваших жінок. Це було для вас великим випробуванням (або великою милістю) від вашого Господа». (Коран 7:141)

Потім Аллах благословив їх пророка Мойсея, і їх становище змінилося з поганого на хороше. Усевишній Аллах говорить:

«Ми дарували в спадщину тим, яких вважали слабкими, східні та західні землі, які Ми благословили. Збулося прекрасне Слово твого Господа про синів Ісраїла (Ізраїлю), оскільки вони проявили терпіння. Ми зруйнували те, що накоїли Фараон і його народ і що вони споруджували». (Коран 7:137)

Після цього діти Ізраїлю відійшли від шляху Бога, тому Бог послав їм пророка Ісуса, щоб повернути їх назад на прямий шлях. Усевишній Аллах говорить:

«Слідом за ними Ми відправили Ісу (Ісуса), сина Маріам (Марії), з підтвердженням істинності того, що було колись послано в Таурат (Торі). Ми дарували йому Інджія (Євангеліє), у якому було вірне керівництво і світло, яке підтверджувало те, що було колись послано в Таурат (Торі). Воно було вірним керівництвом і повчанням для віруючих». (Коран 5:46)

Пророк Ісус закликав Ізраїлевих синів вірити в Єдиного Аллаха і поклонятися тільки Йому, і додержуватися заповідей Євангелія. Усевишній Аллах говорить:

«Коли Іса (Ісус) з'явився з ясними знаменнями, він сказав: “ Я прийшов до вас з мудрістю і для того, щоб роз'яснити вам частину того, щодо чого ви сперечаєтеся. Бійтеся ж Аллаха і коріться мені! Воістину, Аллах - мій Господь і ваш Господь. Поклоняйтеся ж Йому. Це - прямий шлях “.». (Коран 43:63-4)

Коли Пророк Ісус побачив, що вони не увірували і відкинули істину, і були наполегливі у своїй невірі, він покликав тих, кого шанував серед свого народу; дванадцять з них, відомі нині, як апостоли. Вони відповіли на його заклик і заявили про свою підтримку. Усевишній Аллах говорить:

«Коли Іса (Ісус) відчув їх невіру, він сказав: " Хто буде моїм помічником на шляху до Аллаха? “ Апостоли сказали: “ Ми - помічники Аллаха. Ми увірували в Аллаха. Будь же свідком того, що ми є мусульманами! Господь наш! Ми увірували в те, що Ти послав, і пішли за посланником. Запиши ж нас до числа свідків " . " . (Коран 3:52-3)

Опис пророка Ісуса

Коран дає нам опис пророка Ісуса, нехай благословить його Аллах. Цей опис охоплює деякі його манери, а також характер його Послання. Аллах говорить, що Він захищав Ісуса. Він, Всевишній, говорить:

«Ми дарували Мусі (Мойсею) Писання і відправили слідом за ним низку посланців. Ми дарували Ісі (Ісусу), синові Маріам (Марії), ясні знамення і зміцнили його Святим Духом (Джібрілем). Невже кожного разу, коли посланник приносив вам те, що було вам не до душі, ви проявляли зарозумілість, нарікали брехунами одних і вбивали інших?». (Коран 2:87)

Аллах також описує Ісуса як ідеальний приклад з точки зору повної віри і щирості з Аллахом. Мусульмани вірять, що Пророк Ісус спуститься на Землю в Останню годину. Усевишній Аллах говорить:

«А коли приводять в приклад сина Маріам (Марії), твій народ радісно вигукує. Вони кажуть: “ Наші боги краще чи він? " Вони приводять його тобі в приклад тільки для того, щоб посперечатися. Вони люблять суперечки ! Він - всього лише раб, якого Ми облагодіяли і зробили прикладом для синів Ісраїла (Ізраїлю). Якби Ми побажали, то замінили б вас на землі ангелами, які б стали вашими наступниками. Воістину, він (Іса, або Коран, або Мухаммад) є ознакою Години. Нітрохи не сумнівайтеся в ній (Годині) і слідуйте за Мною! Це - прямий шлях.». (Коран, 43:57-61)

Зовнішній вигляд Ісуса

Що стосується його фізичних даних і особливостей, пророк Мухаммад описав його словами:

«Не було пророка між мною і пророком Ісусом. Він зійде з небес на землю. Якщо побачите його, знайте його описування. Він середнього зросту, і він не товстий і не худий. Його колір шкіри має червоно-білий відтінок».

Пророк сказав:

«Пророки - брати від різних матерів. Немає пророка між Ісусом і Мною. Він зламає хрести, вб'є свиней і скасує джизью (подушний податок). Він об'єднає під однією вірою народ і тільки Іслам стане єдиною релігією під час його правління. Під час його правління антихрист буде убитий, безпечність буде поширюватися по землі, тварини будуть гармонійно уживати один з одним. Діти будуть грати зі зміями, не страждаючи від них. Він буде правити серед мусульман стільки, скільки побажає Аллах, а потім він помре, і мусульмани поховають його». (Ахмед)

Пророк сказав:

«Я бачив Ісуса, Мойсея та Авраама. Що стосується Ісуса, він мав рожевий відтінок і широкі груди». (Бухарі)

Пророк пояснив, що однієї віри не було б достатньо, якщо немає віри в Ісуса, як у Посланника Бога. Пророк сказав:

«Той, хто свідчить, що немає Бога, гідного поклоніння, крім Аллаха, і що у нього немає товариша, і що Мухаммад Його раб і посланник, і що Ісус є рабом Аллаха, створеним за велінням Аллаха, і що є Джанна Рай (Небесна Оселя) і Пекло, і що вірний увійде в Джанну - Рай, навіть якщо він ще не зробив жодного доброго діла».

Віруючи, що Ісус є посланцем Бога, людина також збільшує свою нагороду. Пророк сказав:

«Той, хто вірить в Ісуса, сина Марії як пророка і посланника Бога, а потім вірить у мене, буде мати дві нагороди». (Бухарі)

Ісус і Антихрист

Пророк роз'яснив нам, що повернення Ісуса на землю є одним з останніх ознак Судного Дня. Доказом цього є слова Аллаха, Всевишнього:

«А коли приводять в приклад сина Маріам (Марії), твій народ радісно вигукує. Вони кажуть: “ Наші боги краще чи він? " Вони приводять його тобі в приклад тільки для того, щоб посперечатися. Вони люблять суперечки! Він - всього лише раб, якого Ми облагодіяли і зробили прикладом для синів Ісраїла (Ізраїлю). Якби Ми побажали, то замінили б вас на землі ангелами, які б стали вашими наступниками. Воістину, він (Іса, або Коран, або Мухаммад) є ознакою Години. Нітрохи не сумнівайтеся в ній (Годині) і слідуйте за Мною! Це - прямий шлях». (Коран 43:57-61)

У зв'язку з величчю пророка Ісуса, він буде тим, хто вб'є антихриста. Він також поширюватиме послання Ісламу в часи великої скорботи. За цей час гарне розглядатиметься як погане, і погане, як добре. Пророк сказав:

«О люди, не було Фітни (суду) більшого на цій землі з моменту, коли Адам був створений до цього часу, ніж суд над Даджалем (Антихристом). Кожен пророк попереджав своїх людей про цей суд. Я останній з пророків, і ви, останні з народів, і він буде в цей період, без сумніву. Якщо він вийде поки я буду серед вас, я буду захищати кожного мусульманина. Але якщо він вийде після того, як я помру, то кожному мусульманину доведеться захищатися. Вперше він вийде з місцевості між Великою Сирією та Іраком. Він піде на схід і на захід, створюючи проблеми там, куди йде. О раби Аллаха, о люди, будьте тверді! Я опишу його вам: жоден пророк описав його. Він буде стверджувати, що він Бог, але ви не побачите Бога в цьому світі. У нього одне око, але ваш Бог не одноокий! Між його очима написано “ невіруючий " , кожен віруючий зможе це прочитати, будучи і не будучи грамотним. Той, хто намагався пройти через його пекло, нехай молить Аллаха і читає вірші сури аль-Кагф. Він звертався до бедуїна, якщо ти побачиш, що я воскресив вашу матір і батька, ти повіриш у мене? Бедуїн скаже, так, і двоє дияволів вийдуть у вигляді його батьків і накажуть йому підкорятися ад-Даджаль. Він вб'є людину розрізавши її навпіл ї, а потім скаже «Подивіться на мого раба, я скоротив його навпіл і я воскрешу його». Потім він запитав би цю людину: «Хто твій Бог?» Людина, яка була тільки що розрізана, скаже: «Аллах! Ти ворог Аллаха, ти ад- Даджаль! Я тепер впевнений більш, ніж коли-небудь, що ти той, про кого наш Пророк попередив нас!» Він накаже небесам лити дощ на землю, щоб принести кращу її рослинність. Він пройде повз тих, хто не вірить у нього, і він зупинить всю рослинність на тій землі і всі тварини помруть. Він пройде повз інших, і попросить їх вірити в нього, і вони будуть вірити, і вони будуть володарями великих матеріальних благословень. Він відвідає кожен куточок цього світу, крім Мекки і Медини. Ангели будуть стояти там з мечами. Поки він чекає зовні, Медину буде трясти і всі лицеміри з'являться, вийдуть і приєднаються до нього. Це буде очищення з волі Аллаха. Було сказано: «Де будуть араби в той день? " Він сказав що їх буде небагато, і вони будуть з благочестивим Імамом (лідером). Поки він стане виконувати ранкову молитву, Ісус спуститься. Після молитви, Ісус накаже дверям відчинитися і за ними буде 70.000 військо. Вони всі будуть вбиті і Ісус правитиме, як мудрий і справедливий правитель. Він вб'є свиней, зламає Хрест і буде володарювати за законами Ісламу».

Дива пророка Ісуса

Іноді люди відкидають правдивість Пророка і не вірять, поки не стають свідками відчутного дива. Таким чино, у світлі цього, Аллах посилав своїх пророків і посланців з чудесами. Усевишній Аллах говорить:

«Ми посилали до тебе посланців і дарували їм дружин та потомство. Жоден посланник не міг явити знамення без дозволу Аллаха. Для кожного терміну є припис». (Коран 13:38)

Кожному пророку були дані чудеса, щоб їх народ міг зрозуміти і знайти з ними спільну мову. Народ пророка Мойсея був добре відомий своєю майстерністю чаклунства. Так Аллах допоміг пророку Мойсею з чудесами: його посох чудесним чином перетворюється на змію. Усевишній Аллах говорить:

«Чаклуни прийшли до Фараона і сказали: " Якщо ми переможемо, то нам має бути призначена винагороду! “ Він сказав: “ Так, ви станете одними з наближених " . Вони сказали: “ О Муса (Мойсей)! Або ти кинеш, або кинемо ми “. Він сказав: “ Кидайте! “ Коли ж вони кинули, то зачарували погляди людей, вселили в них страх і явили велике чаклунство. Ми вселили Мусі (Мойсею): “ Кинь свій посох! “ І ось вона (змія) стала заковтувати те, що вони вигадали. Істина підтвердилася, і марним виявилося те, що вони створювали. Вони були повалені там і повернулися безславними. І тоді чаклуни впали ниць. Вони сказали: “ Ми увірували в Господа світів». (Коран 7:113-121)

Народ пророка Ісуса був добре відомий своїми знаннями медицини. Аллах допоміг з чудесами, які його люди могли зрозуміти. Він говорив з людьми, коли він був немовлям. Він виліпив фігуру пташки з глини, а потім з волі Бога, життя з'явилася в ній. Він зцілив прокажених і тих, хто був сліпий від недуг. Він навіть, з волі Аллаха, оживив мертвих. Аллах говорить:

«Аллах скаже: " О Іса (Ісус), син Маріам (Марії)! Пам'ятай про милість, яку Я надав тобі і твоїй матері. Я підтримав тебе Святим Духом (Джібрілем), завдяки чому ти говорив з людьми в колисці і будучи дорослим. Я навчив тебе Писанню, мудрості, Таурат (Торі) і Інджілі (Євангелію). З Моєї ласки ти ліпив статуї птахів з глини і дув на них, і з Мого веління вони ставали птахами. З Моєї ласки ти зціляв сліпого (або позбавленого зору від народження; або слабозорих) і прокаженого, з Моєї ласки ти піднімав небіжчиків живими з могил. Я відвернув від тебе (захистив тебе від) синів Ісраїла (Ізраїлю), коли ти з'явився до них з ясними знаменнями, а невіруючі з їх числа сказали, що це - всього лише очевидне чаклунство " «. (Коран 5:110)

Ще одним дивом пророка Ісуса було свято. Він молився Аллаху про це, і це було. Усевишній Аллах говорить:

«Ось сказали апостоли: “ О Іса (Ісус), син Маріам (Марії)! Чи може твій Господь послати нам трапезу з неба? " Він сказав: “ Бійтеся Аллаха, якщо ви є віруючими " . Вони сказали: “ Ми хочемо скуштувати її, щоб наші серця заспокоїлися, щоб ми дізналися, що ти сказав нам правду, і щоб ми були свідками про неї “«. (Коран 5:112-3)

Пророк Ісус і його відмова від багатобожжя

Коран згадав нам, що Ісус був, як і всі Пророки й Посланці, посланий Аллахом. Він посилив віру в Єдиного Аллаха. Усевишній Аллах говорить:

«Коли Іса (Ісус) з'явився з ясними знаменнями, він сказав: “ Я прийшов до вас з мудрістю і для того, щоб роз'яснити вам частину того, щодо чого ви сперечаєтеся. Бійтеся ж Аллаха і коріться мені!». (Коран, 43:63)

Коран роз'яснює, що Ісус ніколи не закликав людей вклонятися йому. Усевишній Аллах говорить:

«Ось сказав Аллах: “ О Іса (Ісус), син Маріам (Марії)! Казав ти людям: “ Прийміть мене і мою матір двома богами поряд з Аллахом " ? “ Він сказав: “ Пречистий Ти! Як я міг сказати те, на що я не маю права? Якби я сказав таке, Ти знав би про це. Ти знаєш те, що у мене на душі, а я не знаю того, що у тебе на Душі. Воістину, Ти - Володар знання про потаємне. Я їм не говорив нічого, крім того, що Ти мені велів: “ Поклоняйтеся Аллаху, моєму Господу і вашому Господу “. Я був свідком їх, поки перебував серед них. Коли ж Ти упокоїв мене, Ти став спостерігати за ними. Воістину, Ти - Свідок всякої речі. Якщо Ти піддаси їх мукам, то ж вони - Твої раби. Якщо ж Ти пробачиш їм, то ж Ти - Могутній, Мудрий “.». (Коран 5:116-8)

Радісна звістка пророка Ісуса про пришестя пророка Мухаммада

Повідомлення кожного пророка було ідентичним у питаннях віровчення і віри. Усевишній Аллах говорить:

«Ось Аллах взяв завіт c пророків: “ Я обдарую вас Писанням і мудрістю. Якщо ж після цього до вас з'явиться Посланник, що підтверджує істинність того, що є у вас, то ви неодмінно увіруєте в нього і допоможете йому “. Він сказав: “ Чи згодні ви і чи приймаєте Мій заповіт? “ Вони відповіли: “ Ми згодні ". Він сказав: “ Будьте ж свідками, і Я буду свідчити разом з вами ". Ті ж, які відвернуться після цього, є нечестивцями.». (Коран 3:81-2).

Пророк Ісус попросив своїх людей вірити в посланника, який прийде. Він говорив про пророка Мухаммеда. Усевишній Аллах говорить:

«О сини Ісраїла (Ізраїлю)! Пам'ятайте милість, яку Я надав вам. Будьте вірні заповіту зі Мною, і Я буду вірний завіту з вами. Мене одного лякайтесь. Повірте в те, що Я послав на підтвердження того, що є у вас, і не ставайте першими, хто відмовився увірувати в це. Не продавайте Мої знамення за мізерну ціну і Мене одного бійтеся. Не перетворюйте істину в брехню і не приховуйте істину тоді як ви знаєте її.». (Коран 2:40-2)

Ісус Христос був одним з безлічі пророків, посланих синам Ізраїлю. У Біблії записано, що він сказав:

«Я посланий тільки до загиблих овець дому Ізраїля». (Від Матвія 15:24)

Коли Ісус послав учнів на шлях Бога, він доручив їм:

«Не ходіть у путь до язичників, і не вводьте в місто самаритян. А йдіть краще до загиблих овець дому Ізраїля». (Матвія 10:5-6)

Ісус сам був євреєм, і учні його були євреями, і він, і вони спрямовували свої заклики до євреїв. Можна тільки гадати, що це означає для нас зараз, для більшості з тих, хто прийняв Ісуса, як свого особистого Спасителя, бути язичниками, а не “ загиблими вівцями дому Ізраїлевого “ , до яких він був відправлений !

З цього уривка ми дізнаємося, що Ісус не був посланий людству в цілому. Усевишній Аллах говорить:

«А ось Іса (Ісус), син Маріам (Марії), сказав: “ О сини Ісраїла (Ізраїлю)! Я посланий до вас Аллахом, щоб підтвердити правдивість того, що було в Таурат (Торі) до мене, і щоб повідомити благу звістку про Посланника, який прийде після мене, ім'я якого буде Ахмад (Мухаммад) " . Коли ж він з'явився до них з ясними знаменнями, вони сказали: “ Це - очевидне чаклунство "«. (Коран, 61:6)

Ставлення рабинів і священиків до пророка Мухаммада

Священики і рабини, які чули про Послання Пророка Мухаммада, та благословить його Аллах і вітає, знали, що це була правда. Детальна інформація про життя Пророка Мухаммада рідко, але згадана в попередніх писаннях. Усевишній Аллах говорить:

«Ті, які підуть за посланником, неписьменним (який не вміє читати і писати) пророком, запис про якого вони знайдуть в Таурат (Торі) і Інджілі (Євангелії). Він накаже їм здійснювати дозволене і заборонить їм здійснювати негоже, оголосить дозволеним благе і забороненим бридке, звільнить їх від тягаря і кайданів. Ті, які мають віру в нього, будуть шанувати його, нададуть йому підтримку і підуть за посланим разом з ним світлом, неодмінно досягнуть успіху " «. (Коран 7:157)

Сафійя, дочка єврея, сказала: «Мій батько і мій дядько, Абу Ясір, вирушили до Посланника Аллаха і повернулися до кінця дня, змученими і втомленими. Я намагалася підбадьорити їх, але вони не дивилися на мене. Я чула, як мій дядько запитав мого батька: «Це він?» Я чула, як він казав: «Господь Моїсеєв, це він!» Мій дядько запитав: «Що ж нам робити? " Він сказав: «Я буду ворогом йому до самої смерті ».

Багато хто прийняв Послання Ісламу, і серед них був король Хабеш (Ефіопія), - Наджаші. Він був християнином і був дуже добре обізнаний в Писанні. Він знав, що Пророк прийде після Ісуса. Умм Салама сказав: «Коли ми прибули в землю Хабеш, - Наджаші був дуже добрий до нас, він дав нам захист і дозволив нам вільно поклонятися Аллаху. Ми не постраждали в будь-якому випадку».

Курайшити не могли терпіти безпечного притулку для мусульман в Абіссінії (Ефіопії), тому вони направили двох послів вимагати вбивства мусульман. Це були Амр бін аль -Ас і Абдулла бін Абі Рабія - до прийняття ісламу. Вони взяли з собою цінні подарунки королю і його духовенству, і змогли переманити кількох придворних на свій бік. Язичницькі посланці заявили, що мусульманські біженці повинні бути виключені з Абіссінії (Ефіопії), а також бути передані їм на тій підставі, що вони відмовилися від релігії своїх предків, а їх лідер проповідував релігію, що відрізняється від їхньої, і від релігії царя.

Король покликав мусульман на суд і попросив їх пояснити вчення своєї релігії. Мусульманські переселенці вирішили розповісти всю правду, без урахування можливих наслідків. Джафар ібн Абу Таліб встав і звернувся до короля з наступними словами: «О царю! Ми були опущені на дно невігластва і варварства; ми обожнювали ідолів, ми жили нечисто, ми їли падаль, і ми говорили наймерзеннішим чином. Ми не враховували узи взаємної поваги та обов'язки гостинності та щирості. Ми не знали, про закон, але знали про силу. Потім Аллах воскресив чоловіка з нашого числа, про правдивість якого, чесність і чистоту ми були добре обізнані. Він закликав нас до Єдиного Аллаху, і навчив нас не рівняти з ним нічого. Він заборонив нам поклоніння ідолам, і він заповів нам говорити правду, бути вірними, бути милосердним і відстоювати права сусідів, рідних і близьких. Він заборонив нам злословити на жінок або красти майно сиріт, він наказав утримуватися від усякого зла. Він наказав нам підносити молитви, подавати милостиню бідним і нужденним, і дотримуватися посту. Ми увірували в нього, ми прийняли його вчення і його приписи поклонятися Аллаху і не рівняти з ним нічого, і ми дозволили те, що Він дозволив, і заборонили те, що Він заборонив. З цієї причини, наш народ піднявся проти нас, вигнав нас, щоб змусити нас залишити поклоніння Аллаху і повернутися до поклоніння ідолам та іншій гидоті. Вони мучили нас і завдавали нам шкоди, тому ми прийшли у вашу країну, щоб бути в безпеці».

Король був дуже вражений цими словами і попросив мусульман прочитати деякі одкровення Аллаха. Джафар прочитав перші вірші Сури Маріам (Глава 19 - Марія). У цій главі Аллах говорить про народження пророка Ісуса. Цим, разом з королем, були зворушені до сліз єпископи. Наджаші (Негус) вигукнув: «Здається, ніби ці слова і ті, які були виявлені в Ісусі, - це промені світла, які йдуть з того ж джерела " Звертаючись до посланців курайшитів, він сказав: «Я не відмовлюся від них! Вони можуть вільно жити і молитися в моєму царстві, як їм заманеться ».

Наступного дня, посланці пішли до короля і сказали, що Мухаммад і його послідовники стверджували, що Ісус не був сином Божим. Знову ж мусульмани були викликані і запитали, яка їхня віра в Ісуса. Джафар знову встав і відповів: «Ми говоримо про Ісуса, як ми були навчені нашим Пророком, тобто, він є рабом Аллаха, Його Посланником, і що він був створений з волі Бога». Король зауважив: «Ми вважаємо так само! Благословенний ти, і благословенний твій господар». Деякі з посланців засмутилися, тому він сказав їм: «Ви можете говорити, як вам подобається, але Ісус ніщо більше ніж те, що Джафар сказав про нього». Потім він запевнив Мусульман у повному захисті. Він повернув подарунки, що отримав від курайшитів. Мусульмани жили в Абіссінії (Ефіопія) протягом багатьох років, поки вони не повернулися до Медини.

Іншою надихаючою розповіддю є та, яка мала місце між деякими з курайшитів і королем Іраклієм в Римі.

Абдуллах б. Аббас, племінник Пророка, повідомив, що Посланник Божий писав Іраклію і запросив його в Іслам, хоча він послав листа з товаришем свого імені аль - Діхья Кальбі. Діхья віддав цей лист губернатору Бусру, який потім направив його Іраклію.

Іраклія, на знак подяки Богові, йшов від Хімс Іллі (тобто від Єрусалима), коли Бог дарував йому перемогу над перськими силами. Коли лист Посланника Аллаха досяг Іраклія, він сказав після його читання: «Шукайте для мене когось із його людей, (арабів, курайшитів), якщо вони тут, для того, щоб запитати їх про Посланнику Аллаха!» Тоді Абу Суфьян бін Харб був у Шамі (Площа Великої Сирії) з деякими чоловіками з курайшитів, що прийшли як купці під час перемир'я, яке було укладене між Посланником Аллаха і язичниками курайшитами. Абу Суфьян сказав:

«Посланники Іраклія знайшли нас десь в районі Великої Сирії, так що вони взяли мене і моїх товаришів до Іллі, і ми були прийняті у присутності Іраклія. Ми зустріли його, коли він сидів на королівському дворі в короні, в оточенні старших візантійських сановників. Він сказав своєму перекладачеві: «Запитайте їх, у кого серед них тісний зв'язок з людиною, яка стверджує, що є пророком ».

Абу Суфьян сказав: «Я найближчий до нього». Він запитав: «На скільки ви з ним близькі?» Я відповів: «Він мій двоюрідний брат». Іраклій сказав: «Нехай він наблизиться». Потім він наказав, щоб мої товариші, які стоять позаду мене, стали біля мого плеча і сказав своєму перекладачеві: «Скажи своїм товаришам, що я збираюся запитати цю людини про того, хто стверджує, що є пророком. Якщо він говорить неправду, вони повинні суперечити йому негайно ».

Абу Суфьян додав: «Присягаюся Аллахом! Якби не було соромно, що мої супутники вважатимуть мене брехуном, я б не сказав правду про нього, коли він запитав мене. Але я вважав за сором назвати брехунами моїх супутників, так що я сказав правду ».

Потім він сказав своєму перекладачеві: «Запитай його, до якої сім'ї він належить». Я відповів: «Він належить до знатного роду серед нас». Він запитав: «Хто-небудь з вас стверджував те ж перед ним?» Я відповів: «Ні». Він запитав: «Ви ніколи не звинувачували його у брехні, перш ніж він стверджував те, що він стверджував ?» Я відповів: «Ні». Він запитав: «Чи був хто-небудь серед його предків царем?» Я відповів «Ні». Він запитав: «Благородні або бідні йдуть за ним?» Я відповів: «Бідні йдуть за ним». Він запитав: «Їх з кожним днем більше чи менше?» Я відповів: «Їх більше». Він запитав: «Хто-небудь серед тих, хто приймає його релігію були незадоволені, а потім відмовлялися від своєї релігії?» Я відповів: «Ні». Він запитав: «Він порушував свої обіцянки? " Я відповів: «Ні, але зараз ми знаходимося на перемир'я з ним, і ми боїмося, що він може зрадити нас».

Абу Суфьян додав: «Крім останнього речення, я нічого не можу сказати проти нього».

Іраклій потім запитав: «Ви коли-небудь билися з ним?» Я відповів: «Так». Він запитав: «Який результат ваших боїв з ним?» Я відповів: «Іноді він здобував перемогу, і іноді я». Він запитав: «Що він наказував тобі робити? " Я сказав: «Він говорить нам поклонятися тільки Богу, а не поклонятися іншим поряд з Ним, і залишити все, що наші батьки використовували для поклоніння. Він наказує нам молитися, жити в любові, бути цнотливими, дотримуватися обіцянок і виконувати те, що покладено на нас ».

Коли я сказав це, Іраклій сказав своєму перекладачеві: «Скажи йому: Я запитав вас про його родовід і Ваша відповідь була, що він належав до знатного роду. Насправді, всі посли, що приходили були з найблагородніших родів своїх народів. Тоді я запитав вас чи заявляв хто-небудь з вас що-небудь подібне, і Ваша відповідь була негативною. Якби відповідь була ствердною, я б подумав, що ця людина діє так, як було сказано до нього. Коли я запитав вас, чи був він коли-небудь звинувачений у брехні, ваша відповідь була негативною, так що я вважаю саме собою зрозумілим, що людина, яка не обманює людей, ніколи не змогла би сказати неправду про Бога. Тоді я запитав, чи не був хто-небудь з його предків королем. Ваша відповідь була негативною, і якщо б вона була ствердною, я б подумав, що ця людина хотіла взяти назад своє родове царство. Коли я запитав вас багаті чи бідні люди йдуть за ним, ви відповіли: бідні йдуть за ним. Насправді, такі послідовники посланців. Тоді я запитав вас, множиться або зменшується кількість його послідовників. Ви відповіли, що вона збільшується. Насправді, це результат істинної віри до її завершення [в усіх відношеннях]. Я запитав вас, чи є хто-небудь, хто, після прийняття його релігії, став незадоволений і відкинув його релігію; Ваш відповідь була негативною. Справді, це ознака щирої віри, оскільки, коли її задоволення входить і оселяється у серці, ніхто не буде незадоволений нею. Я запитав вас чи порушував він коли-небудь свою обіцянку. Ви відповіли негативно. І такими є посланці, вони ніколи не порушують своїх обіцянок. Коли я запитав вас чи боролися ви з ним, і він боровся з вами, ви відповіли, що він робив це, і що іноді він здобував перемогу, і іноді ви. Дійсно, такі посланці, вони беруться за випробування і остаточна перемога завжди на їхньому боці. Тоді я запитав, що він наказував вам. Ви відповіли, що він наказав, щоб ви поклонялися тільки Богу, і не надавали Йому рівних, залишили все, що ваші батьки використовували для поклоніння, підносити молитви, говорити правду, бути цнотливими, виконувати обіцянки, і виконувати те, що покладено на вас. Це дійсно якості пророка, який, я знав [з попередніх Писань] прийде, але я не знав, що він буде серед вас. Якщо те, що ви говорите, правда, то він дуже скоро заволодіє землею під моїми ногами, і якби я знав, що зустрінуся з ним, я б негайно поїхав, і я був би з ним, і, звичайно, мив би його ноги».

Абу Суфьян додав: «Іраклій тоді попросив листа Посланника Бога і він був прочитаний. Його зміст був наступним:

Я починаю з ім'ям Аллаха, Милостивого, Милосердного [Цей лист] від Мухаммада, раба Божого, Його Посланника, Іраклію, правителю Візантії. Мир послідодовникам керівництва. Я закликаю вас до Ісламу [тобто вдатися до Бога]. Прийміть Іслам, і ви будете в безпеці, прийміть Іслам і Аллах дарує вам подвійну нагороду. Але якщо ви відкидаєте цей лист-запрошення Ісламу, ви повинні нести відповідальність за невідання простих людей [тобто своєї нації]».

«Скажи: “ О люди Писання! Давайте прийдемо до єдиного слова для нас і для вас, про те, що ми не будемо поклонятися нікому, крім Аллаха, що не будемо долучати до Нього ніяких співтоваришів і не будемо вважати один одного панами поряд з Аллахом " . Якщо ж вони відвернуться, то скажіть: “ Свідчіть, що ми є мусульманами “«. (Коран 3:64)

Абу Суфьян додав: «Коли Іраклій закінчив свою промову, був великий галас і крик викликаний візантійськими сановниками, що оточували його, і було так багато шуму, що я не розумів, що вони говорили. Так, ми були вигнані із зали суду».

Коли я вийшов з моїми товаришами, і ми залишилися одні, я сказав їм: «Істинно, справа Ібн Абі Кабші (тобто Пророка) вже отримує владу. Це король римлян, що бояться Його ».

Абу Суфьян додав: «Клянуся Богом, я став більш упевнений, що його релігія переможе, і в кінцевому рахунку, прийняв Іслам». (Бухарі, 2782)

Пророк Мухаммад запросив християн Наджрана прийняти Іслам. Християни порадилися між собою і вирішили направити групу своїх учених, щоб зустрітися з Пророком, ними були Абдул Масих Аквіб, Сайід і Абдул Харіс. Коли вони досягли Медини, вони змінили свій одяг, який носили подорожуючи, одяглися в шовковий одяг, одягли золоті перстні на пальці, і пішли привітати Пророка. Всі вони вітали Пророка традиційно, але Пророк Аллаха не відповів і відвернувся від них. Вони вийшли з мечеті і наблизилися до Усману і Абдуррахманом бін Ауф, скаржачись «Ваш посланник написав нам і запросив нас, але коли ми пішли до нього, він не відповів нам! Що ви порадите нам робити? Чи повинні ми повернутися або чекати іншої можливості?» Усман і Абдуррахман не могли зрозуміти цієї ситуації. Зрештою, вони запитали Алі, який порадив їм зняти одяг із шовку і перстні з золота, що були одягнені на них і надіти свої священицькі одежі. Тоді Пророк привітав їх. Тому посланці християн переодяглися в скромний одяг і вітали пророка, який потім відповів на їхнє привітання і сказав: «Клянуся Аллахом, коли вони вперше прийшли до мене, їх супроводжував Сатана».

Після цього Пророк проповідував їм і просив їх прийняти Іслам. Вони запитали: «Що ви думаєте про Ісуса Христа? " Пророк сказав: «Відпочиньте сьогодні, і ви отримаєте відповіді на всі ваші запитання». Пророк чекав одкровення про це, і наступного дня вірші 59-60 з третьої глави були послані йому.

«Воістину, Іса (Ісус) перед Аллахом подібний Адаму. Він створив його з праху, а потім сказав йому: “ Будь! " - І той виник. Істина - від твого Господа. Тому не будь в числі тих, хто сумнівається.». (Коран, 3:59-60)

Наступного дня, коли християни прийшли до Пророка, він читав їм вірші, які були послані йому. Незважаючи на те, що вони почули, що відмовилися прийняти істину, таким чином, вірш 61 був виявлений з тієї ж глави.

«Тому, хто стане сперечатися з тобою щодо нього після того, що до тебе з'явилося із знання, скажи: “ Давайте закличемо наших синів і ваших синів, наших жінок і ваших жінок, нас самих і вас самих, а потім помолимось і накличемо прокляття Аллаха на брехунів! " « (Коран 3:61)

З цим пророк закликав їх до Мубахала, що означає проклинати сторону, яка бреше. Християнська делегація порадилася один з одним і в решті решт оголосила про прийняття. Рано вранці наступного дня Пророк послав Салмана аль Фарісі до відкритого місця, за межами міста закріпленого для історичної події. Коли християни Наджрана побачили Пророка, вони були сповнені набожного страху і були заворожені. Абдул Харіс, найбільший учений серед них, звернувся до своїх людей зі словами:

«Воістину я бачу божественне світло на обличчі наших супротивників, якби вони молили Бога, щоб гори зрушили зі своїх місць, воістину, це сталося б. Обережно! Не продовжуйте це прокляття, в іншому випадку ви загинете і вся нація християн буде вимирати!»

Пророк сказав: «Клянуся Аллахом! Якби християни Наджрана почали Мубахалу, вони були б знищені! »

Опис послідовників Ісуса

Аллах описує їх в Корані, говорячи.:

«Потім Ми відправили по їхніх слідах Наших посланців, і відправили Ісу (Ісуса), сина Маріам (Марії), і дарували йому Інджія (Євангеліє). У серця тих, хто пішов за ним, Ми вселили співчуття і милосердя, а чернецтво вони вигадали самі. Ми не наказували їм цього, але вони вчинили таким чином, щоб здобути винагороду Аллаха (або Ми наказали їм тільки прагнути до винагороди Аллаха). Але вони не дотримали його належним чином. Тим із них, хто увірував, Ми дарували їх нагороду, але багато хто з них є нечестивцями». (Коран 57:27)

Аллах описує істинних послідовників Ісуса як таких, які поспішають прийняти істину і слідувати їй від усієї душі. Вони роблять все, щоб поширити справжнє послання Ісуса. Аллах наказав мусульманам наслідувати їх приклад і бути такими ж, як послідовники Ісуса. Він говорить:

«О ті, які увірували! Будьте помічниками Аллаха. Іса (Ісус), син Маріам (Марії), сказав апостолам: “ Хто буде моїм помічником на шляху до Аллаха? " Апостоли відповіли: “ Ми - помічники Аллаха " . Частина синів Ісраїла (Ізраїлю) увірувала, а інша частина не увірувала. Ми підтримали тих, хто увірував, у боротьбі з їх ворогами, і вони вийшли переможцями». (Коран, 61:14)

Аллах також описує їх як найближчих до мусульман людей. Він говорить:

«Ти неодмінно знайдеш найлютішими ворогами віруючих іудеїв і багатобожників. Ти також неодмінно знайдеш, що найближчими в любові до віруючих, є ті, які кажуть: “ Ми - християни " . Це - тому, що серед них є священики і ченці, і тому, що вони не виявляють зарозумілості. Коли вони чують те, що було послано Посланникові, ти бачиш, як їх очі переповнюються сльозами через істину, яку вони дізнаються. Вони кажуть: “ Господь наш! Ми увірували. Запиши ж нас до числа свідків.». (Коран 5:82-3)

Вознесіння пророка Ісуса на Небеса

Мусульманська віра в пророка Ісуса в тому, що він не був убитий, чи не був розп'ятий, а, скоріше Він вознісся на Небеса з волі Бога. Усевишній Аллах говорить:

«Ми дарували Мусі (Мойсею) Писання і відправили слідом за ним низку посланців. Ми дарували Ісі (Ісусу), синові Маріам (Марії), ясні знамення і зміцнили його Святим Духом (Джібрілем). Невже кожного разу, коли посланник приносив вам те, що було вам не до душі, ви проявляли зарозумілість, нарікали брехунами одних і вбивали інших?». (Коран 2:87)

Бог, Всевишній, також говорить:

«За те, що вони порушили свій завіт, що не увірували в знамення Аллаха, несправедливо вбивали пророків і говорили: “ Наші серця вкриті завісою (або переповнені знаннями) " . О ні, це Аллах запечатав їх серця за їх невір'я, і тому їх віра незначна (або лише деякі з них є віруючими). За те, що вони не увірували, звели на Маріам (Марію) великий наклеп і сказали: “ Воістину, ми вбили Месію Ісу (Ісуса), сина Маріам (Марії), посланника Аллаха " . Однак вони не вбили його і не розіп'яли, а це тільки здалося їм. Ті, які сперечаються з цього приводу, перебувають в омані і нічого не відають про це, а лише слідують припущеннями. Вони дійсно не вбивали його (або не вбивали його з упевненістю). О ні! Це Аллах підніс його до Себе, адже Аллах - Могутній, Мудрий. Серед людей Писання не залишиться того, хто не увірує в нього (Ісу або Мухаммада) до його смерті (до смерті Ісуса або до своєї смерті), а в День воскресіння він буде свідком проти них.». (Коран 4:155-9)

Ібн Аббас сказав: «Коли Аллах постановив, що Ісус вознісся на небеса, його сподвижники, яких було дванадцять, прийшли в його будинок, і вони побачили, що з голови його стікала вода. Ісус запитав їх: «Хто з вас хотів би бути перетворений Богом, виглядав, як я і був би убитий на моєму місці, і отримав у винагороду за це небесну обитель?» Наймолодший з групи зголосився, але Ісус сказав йому сісти, але він зголосився знову і Ісус обрав його. Він став з'являтися як Ісус і Ісус вознісся на небеса. Люди прийшли і захопили того, хто з'являвся як Ісус і вбили його на хресті. Усевишній Аллах говорить:

«Вони (невіруючі) хитрували, і Аллах хитрував, адже Аллах - Найкращий з хитрунів. Ось сказав Аллах: “ О Іса (Ісус)! Я заспокою тебе і я заберу тебе до Себе. Я очищу тебе від тих, хто не увірував, а тих, які пішли за тобою, піднесу до самого Дня Воскресіння над тими, які не увірували. Потім вам належить повернутися до Мене, і Я розсуджу вас в тому в чому ви розійшлися в думках. Тих, хто не увірував, Я приречу тяжким мукам в цьому світі і в Останньому житті, і не буде у них помічників " . Тих же, хто увірував і вершив добрі справи, Він обдарує винагородою сповна. Воістину, Аллах не любить беззаконників». (Коран 3:54-7)

Християни пізніше стверджували, що Ісус був убитий, щоб спокутувати гріхи людства. Як мусульмани, ми вважаємо, що кожен з нас буде стояти перед Богом, і буде засуджений за те, що зробив. Ніхто не несе відповідальності за гріхи усіх.

Пришестя пророка Ісуса

Мусульмани вірять, що Пророк Ісус повернеться на Землю наприкінці Часів. Він повернеться протягом періоду, коли незнання стане широко поширеним і люди віддаляться від віри. Пророк Ісус стане справедливим правителем, який буде правити за законами Ісламу.


Висновок

Було безліч суперечок про пророка Ісуса. Деякі зневажали його і приписували йому найгірші з описів, і були інші, які підносили його і поклонялися йому. Бог вів мусульман до помірного шляху. Ми визнаємо велич цього пророка. Ми любимо, поважаємо і шануємо його, але ми не поклоняємося йому. Він дійсно великий посланник Аллаха, але він усього лише раб Божий, який не має в собі божественності. Це те, чому ми знаходимо підтвердження в Корані і в хадисі Пророка. Ісус не такий, як стверджують християни, Син Божий або частина Трійці. Він просто посланник Аллаха, посланий своєму народу, щоб донести їм віру в єдиного Аллаха.

Аллах благословив нас розумом і інтелектом. Ми повинні використовувати це, щоб розрізняти, хто заслуговує поклоніння, а хто ні.

Нарешті, ми простягаємо наші руки до Людей Писання і просимо їх читати свої власні книги, ставити питання і шукати істинних знань. Усевишній Аллах говорить:

«Після того, як прояснилася їм істина, багато з людей Писання із заздрості своєї хотіли б відвернути вас від віри, коли ви вже прийняли її. Пробачте їм і будьте великодушні, поки Аллах не з'явиться із Своїм повелінням. Воістину, Аллах здатний на всяку річ " . (Коран 2:109)

Євреям і християнам була дана радісна звістка про майбутнього пророка. Вони думали, що він буде з синів Ізраїлю, але, коли він прийшов від інших, вони не повірили у нього. Аллах говорить:

«До них прийшло від Аллаха Писання, яке підтверджує правдивість того, що було у них. Перш вони молили про перемогу над невіруючими. Коли ж їм явилося те, що вони дізналися, вони відмовилися увірувати в нього. Хай зійде прокляття Аллаха на невіруючих!». (Коран 2:89)

Я сподіваюся, що ця книга буде служити одкровенням для вас і стане початком вашої подорожі в пошуках істини. Красою є правда, як тільки ви знайдете її і залишитеся з нею ви знайдете мир і спокій. Усевишній Аллах говорить:

«Вони увірували, і їхні серця тішаться спомином про Аллаха. Хіба не спомином Аллаха тішаться серця?». (Коран 13:28)

Пов'язані елементи

Image

Суфізм

Image

Хіба не прийшов час стати мусульманином?

Image

Читання сури 062 Аль-Джумуа (Соборна) з перекладом смислів на українську мову (читає Мішарі)