Як стати Мусульманином

Др. Абдул Рахман б. Абдул-Карім аш-Шеха

Переклад

EUROPEAN ISLAMIC RESEARCH CENTER (E.I.R.C)

& Мухаммада аль-Гарбі

Як стати

Мусульманином

Др. Абдул Рахман б. Абдул-Карім аш-Шеха

переклад:

EUROPEAN ISLAMIC RESEARCH CENTER (E.I.R.C)

& Мухаммада аль-Гарбі

© Всі права на книгу належать автору.

Автор дозволяє передруковувати або перевидавати цю роботу, якщо метою вищевказаних дій є безкоштовне розповсюдження книги. При цьому забороняється внесення у текст оригіналу будь-яких змін, доповнень і скорочень.

У разі необхідності та при дотриманні вищевказаних умов, автор готовий безкоштовно надати високоякісні копії книги в електронному форматі.

Імя̒м Аллаха Милостивого, Милосердного.

 Вступ

Вся хвала Аллаху, Господу світів, нехай Аллах звеличить згадку про Нашого Пророка і вбереже його, його родину і сподвижників від усіх принизливих речей.

Для початку, я хотів би щиро привітати вас від усього серця, яке любить вас в ім’я Аллаха, керівництвом, що даровано нам Аллахом для прийняття правильної релігії. Я прошу Аллаха утримати нас обох, а також усіх мусульман, вірних цій великій релігії, поки ми не зустрінемося з Ним, і не стати відступником, і не постати на суді.

Воістину, вірний мусульманин відчуває велику радість, коли хтось приймає Іслам, тому що він хоче добра для інших, і хоче, щоб вони жили, як і він сам: комфортним життям в духовній радості і психічній стійкості. Це може бути тільки в результаті впровадження вчення Ісламу. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Чоловікам і жінкам, які робили добро й були віруючими, Ми неодмінно даруємо прекрасне життя. І Ми неодмінно винагородимо їх за те найкраще, що вони робили!». [Сура Ан-Нахль (16): 97]

Аллах (с.а.с) розповів про тих, хто не вірить в Нього, і в те, що Він показав. Аллах (с.а.с.) говорить:

«А той, хто відвернеться від Мого нагадування, той матиме важке життя, а в День Воскресіння Ми піднімемо його сліпим!» Він скаже: «Господи! Чому ти воскресив Мене сліпим? Я ж був зрячим!» Аллах скаже: «Так само, як Ми показували тобі Наші знамення, а ти забув їх, і ти будеш забутий сьогодні». [Сура Та Га (20): 124 -126]

Істинний мусульманин хотів би також, щоб всі жили щасливо завжди і в майбутньому житті, принади якої нескінченні. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Воістину, обителлю тих, які увірували й робили добрі справи, будуть сади Фірдауса. Вони будуть там вічно, не бажаючи ніяких змін». [Сура Ал-Кейв (18): 107 -108]

Кінець неминучий; це або вічне щастя або ж вічні докори сумління. Той, хто вмирає від невіри – і притулок шукає у Аллаха – він мешкатиме у Вогні вічно. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Воістину, ті з людей Писання і багатобожників, які не увірували, опиняться у вогні геєни, і будуть там вічно. Вони — найгірші з творінь». [Сура ал-Баінай (98): 6].

Мої благородні брати і сестри, воістину, великим благословенням і милістю Аллаха є те, що Він привів нас до Ісламу і врятував від зневіри. Багатьом не було надано керівництво для розуміння того, що Іслам є правильною релігією, і є ті, хто знає про це, але не слідують праведною дорогою. Ви повинні дякувати Аллаху, мої брати і сестри, за цю милість від Нього; це священний дар, який Він обрав для нас, і підніс над іншими. Просимо Аллаха, щоб Він зберіг нашу вірність цій релігії, поки ми не зустрінемося з ним. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Вони вважають своє навернення до ісламу милістю для тебе. Скажи: «Не вважайте свого навернення до ісламу милістю. Це Аллах виявив до вас милість, коли вказав вам на шлях до віри — якщо ви говорите правду!». [Сура Худжерат (49): 17].

Всі ми люди, а всі люди мають гостру потребу в Господній милості. Аллах (с.а.с.) говорить:

«О люди! Ви потребуєте Аллаха, а Він — Багатий, Хвалимий!». [Сура ал Фатір (35): 15].

Аллах (с.а.с.) не потребує нас: Він не має вигоди від нашої слухняності і поклоніння, при цьому він не заважає нашому невірству і непослуху. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Якщо ви не увіруєте, то, воістину, Аллах не потребує вас. Але Він не схвалює невір’я Своїх рабів. Тож якщо ви будете дякувати, Він схвалить це для вас. Ніхто не понесе тягар іншого; а потім ви всі повернетесь до вашого Господа й Він сповістить вас про те, що ви робили! Воістину, Він знає те, що в серцях». [Сура аз Зумар (39): 7].

Посланник Аллаха (р.а.а.) сказав в хадісі Кудс [1]

«Аллах сказав: «О раби Мої! Я заборонив Дхулм (пригнічення і несправедливість) Собі, і Я заборонив це серед вас, так що не гнітіть один одного. О, всі ви в омані, окрім керованих Мною, отримаєте вказівки від Мене, і Я буду направляти Вас. О, слуги Мої, всі ви голодні, окрім тих, кого Я нагодував, тому шукайте їжі від мене і буду годувати Вас. О слуги Мої, всі ви голі, за винятком тих, кого Я одягнув, тому шукайте одяг від Мене і Я одягну вас. О, слуги Мої, ви грішите вдень і вночі, і я прощаю всі гріхи, так шукайте вибачення у Мене, і Я прощу вас. О, слуги Мої, ви не не принесете Мені шкоди, і ви не принесете Мені користі. О, слуги Мої, якщо перші з вас і останні з вас, і люди з вас і джини [2] з вас, були б такі ж благочестиві, як найбільш благочестиве людське серце, це не привело б до збільшення Царства ні на йоту. О, слуги Мої, якщо перші з вас і останні з вас, і люди серед вас і джини серед вас, були б такі ж нечестиві, як найбільш зле людське серце, то це не зменшило б Мого Царства ні на йоту. О, слуги Мої, якщо перші з вас і останні з вас, і люди серед вас і джини серед вас, стояли б всі разом поруч і просили б у Мене, і я мав би дати кожному те, що він просить, це не применшило б того, чим я володію. О, слуги Мої, це ваші діяння який Я зараховую вам, а потім винагороджую. Так що той, хто знаходить добро, нехай хвалить Аллаха, а той, хто знаходить інше, нехай не звинувачує нікого, окрім самого себе». (Муслім)

 Др. Абдул Рахман б. Абдул-Карім аш-Шеха

 Як увійти в лоно Ісламу?

Для того, щоб увійти в лоно Ісламу і стати мусульманином не потрібно ніяких особливих релігійних обрядів і звичаїв, обов’язкових для виконання, ні особливих місць, ні особливих людей для проведення обряду.

Це пов’язано з тим, що Іслам – це прямий зв’язок між рабом і його Господом, без посередників. Також не потрібно прикладати чималих зусиль [що б увійти до ісламу], людина просто повинна вимовити кілька слів, які є легкими, але мають дуже велике значення. Той, хто вирішив стати мусульманином говорить наступні слова, щоб увійти в лоно Ісламу, ‘Шахаадатаан’: [3]

«Аш-хаду ан Лаа ілааха іл-Аллах, ва аваду анна Мухаммадан ‘абд-Уллах ща расоолух».

«Я свідчу, що немає іншого божества, окрім істинного Аллаха, і свідчу, що Мухаммад Його раб і Посланник».

Ця заява є ключем до дверей Ісламу. Той, хто вимовляє її, відкидає всі релігії, окрім Ісламу і всі інші вірування. Через цю заяву людина отримує права, рівні з іншими мусульманами, і зголошується виконувати ті обов’язки, що і всі мусульмани. Її багатство, честь і кров стають священними і захищаються, за винятком окремих випадків, описаних в Ісламському законі. Це правда, що мусульманином вважається той, хто має зовнішні і очевидні ознаки, і тільки Аллах знає, що насправді в людському серці, але людина повинна знати значення «Шахаадатаану».

 Шахаадатаан Значення «Ля іляха іль-Аллах»

Це фраза Тавхіід [4] (єдинобожжя). Відповідно до цієї концепції, Аллах привів творіння у буття, і, відповідно до цієї концепції, Він створив Рай і Пекло. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялися Мені». [Сура пекло Дхаріет (51): 56]

Це віра, до якої закликали всі пророки і посланці, від Адама, першого пророка, до Мухаммеда, останнього посланника, нехай буде над ними благословення і захист Аллаха. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Аллах кличе в Обитель миру й веде, кого побажає, до прямого шляху». [Сура ал-Анбія (10): 25]

Значення Шахада:

• Немає іншого Творця всього сущого, окрім Аллаха. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Такий Аллах, ваш Господь; немає бога, крім Нього, Творця кожної речі; тож поклоняйтеся Йому! Він — Опікун кожної речі!» [(Сура ал-Аннам (6): 102].

• Немає істинного Майстра і Власника цього буття, окрім Аллаха. [5] Аллах (с.а.с.) говорить:

«Воістину, ваш Господь — Аллах, Який створив небеса й землю за шість днів, а потім утвердився на троні. Він покриває ніччю день, який швидко наздоганяє її. Сонце, місяць і зірки покірні Йому. Хіба не Йому належить творити й наказувати? Благословенний Аллах, Господь світів!»[Сура ал-арафія (7): 54]

• Немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллаха [6]. Аллах говорить:

«Так! Воістину, Аллаху належать усі, хто на небесах і на землі. А ті, які закликають замість Аллаха інших, ідуть за припущеннями й вигадують». [Сура Юнус (10): 66].

• Всі імена й атрибути Аллаха досконалі у всій повноті.[7] Він Всевишній, Досконалий. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Аллаху належать прекрасні імена. Тож кличте Його ними й залиште тих, які спотворюють імена Його. Їх винагородять за те, що вони робили». [Сура ал-арафія (7): 180].

 Умови Шахаду

Не достатньо лише вимовити слова Шахаду, щоб бути прийнятим Аллахом. Це ключ до брами Раю, а для того, щоб він підійшов, потрібна правильна замкова щілина. Шахад повинен відповідати наступним умовам для того, щоб бути прийнятим Аллахом:

1) Знання: Потрібно знати, що всі інші божества, окрім Аллаха, є помилковими, і немає іншого істинного божества, окрім Аллаха. Нікому не можна поклонятися, навіть якщо це пророк, посланник або ангел. Аллах єдиний, хто заслуговує поклоніння, молитов [намазу], благання [дуа], надій, жертв, клятв і т.д. Той, хто поклоняється будь-кому, окрім Аллаха, здійснює куфр [8], навіть якщо він вимовив Шахадатан.

2) Впевненість: Потрібно мати впевненість у Шахаді. Впевненість є протилежністю сумнівам, тому немає місця сумнівам і коливанням у вірі. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Віруючі — це лише ті, хто увірував у Аллаха та Його Посланця, а потім не мав сумніву та вів боротьбу на шляху Аллаха, жертвуючи своє майно та душу. Саме вони є правдивими». [Сура ал-Худжерат (49): 15].

3) Прийняття: Треба прийняти шахад повністю, і не відкидати його. [9] Аллах (с.а.с.) говорить:

«Коли їм говорили: «Немає бога, крім Аллаха!», вони вивищувалися». [Сура ас-Сафат (37): 35]

4) Дотримання і слухняність у всьому, що вимагає шахад [10]. Людина повинна чинити як наказав Аллах і утримуватися від того, що Він заборонив. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Хто повертає обличчя своє до Аллаха, робить добро, той уже схопився за надійну основу, а кінець усіх справ належить Аллаху! [11]». [Сура Лукман (31): 22].

5) Істина: потрібно бути правдивим у своєму Шахаді [12]. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Своїми язиками вони говорять те, чого немає у їхніх серцях». [Сура ал-Фат (48): 11]

6) Щирість поклоніння: поклоніння і слухняність Аллаху повинні бути щирими [13]. Аллах (с.а.с.) говорить:

«А їм не було ніякого наказу, окрім поклоніння Аллаху, щирого служіння Йому, молитви і сплати закяту; це і є вірна релігія!»[Сура ал-Баїна (98): 5]

7) Любов: Потрібно любити Аллаха, Його Посланника і Його праведних рабів. Потрібно ненавидіти і бути ворожим до всіх, хто виявляє ворожість до Аллаха і Його Посланника. Потрібно віддавати перевагу тому, що Аллах і Його Посланник любили, навіть якщо це відрізняється від бажаного. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Скажи: «Якщо ваші батьки, діти, брати, дружини, родини, накопичене майно, торгівля, застою в якій ви боїтесь, і любі вам житла миліші за Аллаха, Його Посланця й зусиль на Його шляху, то чекайте, поки Аллах не явить наказу Свого! Аллах не веде прямим шляхом людей нечестивих!» [Сура ат-Тауба (9): 24].

Шахад також говорить те, що Аллах є єдиним, хто має право приймати закони в питаннях, що стосуються поклоніння, керівництва, людських відносин, як в індивідуальних, так і в громадських справах. Прийняття чогось як законного або забороненого належить тільки Аллаху. Його Посланник (р.а.а.) просто пояснив і уточнив заповіді Аллаха. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Те, що Аллах дарував Своєму Посланцю від жителів селищ, належить Аллаху, Посланцю та родині його, сиротам, бідним і подорожнім; і щоб не дісталося воно багатіям з-посеред вас! Тож візьміть те, що дав вам Посланець, та не чіпайте того, що він заборонив вам. Воістину, Аллах — суворий у покаранні». [Сура ал-Хашар (59): 7]

 Наслідки Єемаану [14] (Віри) в Аллаха

1) Щоб здійснити і реалізувати шахад повністю, людина звільняє себе від поклоніння людству, і замість цього поклоняється тільки своєму Господу і Богу. Діючи таким чином, людина перестає залежати від поклоніння, страху, надії і любові. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Якщо ти запитаєш у них, хто створив небеса й землю, то вони неодмінно скажуть: «Аллах!» Скажи: «Чи ви бачили тих, кого закликаєте замість Аллаха? Якщо Аллах побажає вразити мене лихом, то хіба зможуть вони відвернути Його лихо? А якщо Він побажає мені милості, то хіба зможуть вони втримати Його милість?» Скажи: «Достатньо мені Аллаха. На Нього нехай покладаються ті, хто покладається!» [Сура аз-Зумар (39): 38]

2) Світ серця, розуму і душі. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Тих, які увірували й знайшли спокій для своїх сердець у згадуванні Аллаха!» Хіба ж не в згадуванні Аллаха знаходять спокій серця?». [Сура ар-Рад (13): 28]

3) Відчуття безпеки, що реалізується через пізнання, що є хтось, хто підтримає у важкі часи. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Якщо вас у морі спіткає лихо, то вас покинуть усі, кого ви кликали, крім Нього. Коли ж Він рятує вас, виводячи на сушу, ви відвертаєтесь! Воістину, людина невдячна!». [Сура ал-Ісра (17): 67].

4) Духовна радість, підається тестуванню в поклонінні Аллахові. Це пов’язано з тим, що мета, яку людина намагається досягти (Рай) не може бути досягнута ніяк, як тільки після смерті. Отже, людина наполегливо прагне до досягнення цієї мети, роблячи добрі справи, поклоняючись щиро одному Аллаху. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Скажи: «Воістину, моя молитва й виконання обрядів, моє життя й смерть — це все належить Аллаху, Господу світів! Немає рівного Йому. Саме це наказано мені, і я — перший із відданих Йому!». [Сура ал-Анам (6): 162 -163]

5) Керівництво та успіх даруються Аллахом тим, хто вірить в Нього. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Лихо не вражає без дозволу Аллаха. І серцю того, хто увірував у Аллаха, Він вкаже прямий шлях. Аллах — про кожну річ Знаючий». [Сура ат-Тагабун (64): 11]

6) Любов до праведності і поширення її серед мас. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Хто зробив добра на вагу порошинки — побачить його». [Сура Аз-Зальзаля (99): 7]

Пророк (р.а.а.) сказав:

«Воістину той, хто керує іншого робити добрі справи, вважається тим, хто сам робить їх (тобто, отримає таку ж нагороду)». (Тирімізі)

Той, хто має Єемаан в Аллаха також повинен мати Єемаан у всьому, що Він повідомив нам, а це наступне:

 Єемаан в ангелів

Мати Єемаан в ангелів – це вірити, що існують творіння Аллаха названі ангелами. Ніхто не знає їх точного числа, окрім Нього. Вони зі світу невидимого, і Аллах (с.а.с.) створив їх, щоб вони поклонялися і корилися Йому. Вони виконують накази Аллаха в різних справах, таких, як управління, спостереження, охорона і захист Всесвіту, а також всіх істот, у відповідності з волею Аллаха. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Ні Месія, ні наближені ангели ніколи не цуралися бути рабами Аллаха. А усі ті, які цураються бути рабами Його та сповнюються гордині, будуть зібрані біля Нього [на Суд]». [Сура ан-Ніса (4): 172]

Ангели виступають як посередники між Аллахом і Його посланниками. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Вірний Дух зійшов із ним на твоє серце, щоб ти був одним із застерігачів. [Зіслане] арабською мовою, зрозумілою!». [Сура аш-Шуара (26): 193-195]

Аллах створив їх, для вирішення різних завдань:

«Вони мають страх перед Господом своїм, Який над ними, і роблять те, що їм наказано». [Сура ан-Нахль (16): 50]

Ангели не є партнерами, товаришами або суперниками Аллаху. Вони не Його діти, але ми повинні поважати і любити їх. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Вони говорять: «Милостивий узяв Собі дитину!» Преславний Він! Але ж вони тільки шановані раби! Не випереджають Його словом і діють згідно з Його наказом». [Сура ал Анбія (21): 26 – 27]

Вони постійно зайняті поклонінням і послухом Аллаху, прославляючи Його. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Вони невтомно прославляють Його вночі та вдень». [Сура ал-Анбія (21): 20]

Ангели були створені зі світла. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Ангели були створені зі світла, джини були створені з бездимного полум’я вогню, а Адам був створений з того, що було описано вам (в Корані: чорна суха глина)». (Муслім)

Хоча вони були створені зі світла, вони не можуть бути помітними. Однак, Аллах (с.а.с.) дав їм здатність змінювати свій зовнішній вигляд для того, щоб бути видимими і свідчити. Аллах повідомив нам, що Джібріль прийшов до Марьям (Марії) у вигляді людини:

«І сховалася від них за завісою. І Ми послали до неї Нашого Духа, який уподібнився статному чоловіку. Вона сказала: «Воістину, шукаю в Милостивого захисту від тебе, хіба що ти богобоязливий!» Він відповів: «Воістину, я тільки посланець Господа твого й маю дарувати тобі пречистого хлопчика». [Сура Мар’ям (19): 17 – 19]

Тільки Пророк (р.а.а.) бачив Джібріля в його істинній формі, в якій Аллах створив його. У нього було шістсот крил, і він застилав весь горизонт.

Аллах повідомив нам імена і завдання деяких із ангелів. Одним із них є Джібріль, і він отримав завдання одкровення. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Вірний Дух зійшов із ним на твоє серце, щоб ти був одним із застерігачів». [Сура ас-Шуара (26): 193 – 194]

Ісраафіль є ангелом, який отримав завдання сурмити в ріг в День Воскресіння, Міхаель відповідає за дощ і рослини. Окрім того, кожній людині було призначено по два ангела, один з яких записує її праведні справи, а інший записує гріхи. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Двоє писарів записують, сидячи праворуч і ліворуч. Не вимовить ані слова людина, щоб наглядач не був готовий записати його». [Сура Кааф (50): 17 – 18]

Ангел смерті (Малак-уль-Мавт) це ангел, которму доручено приймати душі людей під час смерті. Аллах (с.а.с.) говорить:

Скажи: «Вас забере ангел смерті, який має над вами опіку. А потім вас повернуть до вашого Господа!». [Сура ас-Сажда (32): 11]

Малік є ангелом, на якого було покладено завдання охорони Пекельного полум’я. Аллах (с.а.с.) говорить:

Вони волатимуть: «О, Малік! Нехай твій Господь знищить нас!» Він скаже: «Ви залишитесь тут». [Сура аз-Зукруф (43): 77]

Рідваан є ангелом, який займається охороною Джанни [15] (Раю), і є інші, що займаються охороною людей. Їх є ще дуже багато, і кожному була дана конкретна задача. Деякі з них були згадані в Корані і Сунні [16], а інші ні, але ми повинні мати Єемаан в них всіх.

 Наслідки Єемаана в ангелів:

Через віру в ангелів, людина отримує такі переваги:

1) Пізнає Велич Аллаха (с.а.с.), Його здібності, Його Всеосяжні знання і Волю, бо, воістину, пишність творінь є доказом величі Творця.

2) Коли мусульманин відчуває, що ангели уважно стежать за тим, що він говорить і робить, і що все, що він робить, або за нього, або проти, він прагне до праведних справ й утримується від гріхів, як наодинці, так і в громадських місцях.

3) Людина рятується від байок і забобонів, яких дослухаються ті, хто не вірить в Невидиме [належним чином].

4) Людина дізнається про милість, яку Аллах показує Своїм праведним рабам.

 Єемаан в Книги Аллаха:

Мати Єемаан в Книги Аллаха значить вірити, що Аллах (с.а.с.) показав небесні книги Своїм посланцям, щоб передати їх людству. Ці книги не містять нічого, окрім правди, вони не містять ніякої брехні. У них послання Єдиного Аллаха (с.а.с.): немає Творця, Господа і Бога, окрім Нього, все поклоніння має бути спрямоване тільки Йому і нікому більше, і що Йому належать всі чудові Імена та атрибути. Він не має нічого спільного з Його творіннями, і ніхто не може бути рівний Йому. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Відсилали Ми посланців наших зі знаменнями ясними, і відсилали Ми з ними Писання та мірило для того, щоб трималися люди справедливості; і зіслали Ми залізо, в якому велика міць і користь для людей — щоб знав Аллах, хто потаємно допомагає Йому і посланцям Його. А Аллах — Сильний, Великий». [Сура аль-Хадід (57): 25]

Деякі з цих книг:

1) Письмо Ібрахіма (Авраама) і Муси (Мойсея): Коран дав коротке уявлення про основні релігійні принципи, знайдені в цих писаннях. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Чи ж йому не розповіли про те, що у сувоях Муси та Ібрагіма, який виконав обіцяне? Жодна душа не понесе тягар іншої душі. Воістину, людина отримає лише те, до чого прагне. І побачать прагнення її, а потім вона сповна отримає винагороду». [Сураан-Наджм (53): 36 – 41]

2) Таурат: Таурат (Тора) є священною книгою, що була послана Мусі. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Воістину, зіслали Ми Таурат, в якому — прямий шлях і світло. Судять за ним юдеїв пророки, які навернулися до Аллаха, і рабини, і книжники, як це було наказано їм — оберігати Писання Аллаха і бути свідками йому. І не бійтеся людей, а бійтеся Мене! І не продавайте знамень Моїх за безцінь! А ті, які не судять за тим, що зіслав Аллах, вони — невіруючі». [Сура ал-Маіда (5): 44].

3) Забур: Забур це Книга, що була послана Дауду (Давиду). Аллах (с.а.с.) говорить:

«І Ми дарували Давуду Забур». [Сура ан-Ніса (4): 163]

4) Інжіль: Інжіль є священною книгою, що була послана Ісі (Ісусу). Аллах (с.а.с.) говорить:

«Слідами їхніми відправили Ми Ісу, сина Мар’ям, із підтвердженням істинності того, що було до нього в Таураті, й дарували Ми йому Інджіль, у якому прямий шлях і світло, й підтвердження істинності того, що було до нього в Таураті, і як прямий шлях та пересторогу для богобоязливих». [Сура ал-Маіда (5): 46].

Мусульманин повинен вірити у всі небесні книги. Він повинен вірити, що вони від Аллаха (с.а.с.), але він не зобов’язаний виконувати певні дії або слідувати їм, бо вони були дані у певний час і конкретним людям.

Коран пояснив деякі вчення, які були знайдені в Торі та Інжілі. Аллах (с.а.с.) говорить, що вони згадали пророцтво Мухаммада (р.а.а.):

«Даруй нам найкраще в цьому житті й у житті наступному. Ми повертаємося до Тебе!» Він відповів: «Я вражаю Своєю карою, кого побажаю, але милість Моя охоплює кожну річ! Я дарую її тим, які богобоязливі, які дають закят і які вірують у Наші знамення»[Сура Ал-арафія ( 7): 156].

5) Шляхетний Коран: потрібно мати такі переконання про нього:

а) Треба думати, що Коран є точною і буквальною промовою Аллаха, що була донесена Джібрілем до Мухаммада (р.а.а.) арабською мовою. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Вірний Дух зійшов із ним на твоє серце, щоб ти був одним із застерігачів. [Зіслане] арабською мовою, зрозумілою». [Сура ас-Шуара (26): 193-195]

б) Треба думати, що Коран є останньою з небесних книг, даючи правду попередніх книг, зобов’язуючи служити і коритися одному Аллаху. Аллах скасував усі попередні книги, окрім Корану. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Він зіслав тобі Писання в істині, яке підтверджує те, що було раніше; і Він зіслав Таурат і Інджіль як прямий шлях людям! І зіслав Він Розрізнення! Воістину, на тих, які не вірують у знамення Аллаха, чекає жорстока кара! Аллах — Великий, Володар відплати!». [Сура аиле Імран (3): 3 – 4]

в) Треба думати, що Коран втілює в собі всі божественні вчення. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Сьогодні Я завершив вам вашу релігію, довів до кінця Свою милість до вас і схвалив іслам як вашу релігію». [Сура ал-Маїдана (5): 3]

г) Треба думати, що Коран було відкрито для всього людства, а не для конкретної нації чи певного періоду часу, на відміну від попередніх небесних книг. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Ми відіслали тебе до всіх людей як доброго вісника й застерігача, але ж більшість людей не знає». [Сура Саба (34): 28]

д) Потрібно вірити, що Аллах захистив Коран від будь-яких спотворень: додавання, видалення, заміни або трактування. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Воістину, Ми зіслали Нагадування і, воістину, Ми бережемо його». [Сура ал-Хіджр (15): 9]

 Наслідки Єемаана в Книги Аллаха

Через віру в книги Аллаха, людина отримує такі переваги:

1) Розуміння милосердя і любові Аллаха до Своїх рабів, в тому, що Він відкрив нам книгу, що направляє нас на шлях, який веде до Його достатку. Він не залишив нас в незнанні, полишаючи нас на Сатану [17].

2) Розуміння Мудрості Аллаха в Його Законі для кожної нації, відповідно до всіх потреб і умов.

3) Відмінність віруючих, що правдиві у своїй вірі від інших. На того, хто вірить у свою власну книгу покладено зобов’язання вірити в інші небесні книги, які Він послав.

4) Добрі справи тих, хто вірить у свої книги, а також вірить і в попередні Книги Аллаха, отримують подвійну нагороду. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Ті, кому Ми дарували Писання раніше, вірують у нього. Коли їм читають його, то вони говорять: «Ми увірували в нього. Це — істина від Господа нашого! Ми ще раніше були віддані [Йому]! За своє терпіння вони отримають подвійну винагороду. Вони відвертають зло добром і жертвують із того, чим Ми наділили їх». [Сура ал-Касас (28): 52 -54]

 Єемаан в Посланців Аллаха

Мати Єемаан в Посланців Аллаха значить вірити, що Аллах (с.а.с.) вибрав кращих як посильних, яких Він послав Своїм творінням із визначеним керівництвом: служити і коритися Аллаху, узаконити Його релігію, Тавхід в Його Світлість, Імена та Атрибути. Він наказав Своїм Посланникам передати це повідомлення людям, щоб вони не мали ніяких доказів проти Аллаха[18] або виправдання свого непокори після того, як Він послав їх. Вони передають благу звістку від Аллаха: Його Джанна призначена тим, хто вірить в Його пророків, їх вчення, і строго попереджає гнівом Аллаха і Його покаранням тих, хто не вірить:

«Ми посилали посланців тільки добрими вісниками й застерігачами! І тим, які увірують і робитимуть добро, не буде страху, й не будуть вони засмучені! А на тих, які заперечували Наші знамення, впаде кара за те, що вони були нечестивцями». [Сура ал-Анам (6): 48 -49]

Є багато пророків і посланників; ніхто не знає їх точного числа, окрім Аллаха. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Ми відсилали посланців і раніше за тебе. Серед них є такі, про яких Ми тобі розповідали, а є й такі, про яких не розповідали. Кожен посланець приходив зі знаменням тільки з дозволу Аллаха. Коли прийде наказ Аллаха, буде правдивий суд, і тоді прихильники неправди втратять усе». [Сура ал-Гафір (40): 78]

Потрібно вірити у всіх них, і що вони були всього лише простими людьми, і не мали вищої природи. Аллах (с.а.с.) говорить:

«І раніше за тебе Ми відсилали чоловіків, яким давали одкровення. Запитайте про це в людей Нагадування, якщо ви не знаєте! Ми не створили їх плоттю, якій не потрібна їжа, і вони не були безсмертні». [Сура ал-Анбія (21) 7 – 8]

Вони не мають характеристик подібних Аллаху. Вони не можуть принести користь і не можуть заподіяти шкоду. Вони не мають ніякого контролю над Всесвітом, вони не можуть робити з ним все, що їм заманеться. Вони не можуть зробити того, що тільки Аллах може. Аллах (с.а.с.) говорить:

Скажи: «Я не маю влади зробити собі добро чи заподіяти шкоду, хіба що побажає цього Аллах. Якби я знав потаємне, то примножив би собі добро, а зло не торкнулося б мене. Воістину, я — застерігач і добрий вісник для віруючих людей». [Сура ал-арафія (7): 188].

Якщо людина вірить тільки в деяких з них, а не у всіх, то таким чином здійснює куфр, і вважається поза лоном Ісламу. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Воістину, ті, які не вірують в Аллаха та Його посланців, намагаються провести межу між Аллахом та Його посланцями і говорять: «Ми віримо в одних, та не віримо в інших», прагнучи обрати середній шлях. Вони — справжні невіруючі. А для них Ми приготували принизливу кару!». [Сура ан-Нісі (4): 150 – 151]

З числа посланників Аллаха були так звані ‘улулу-Азм’ або «твердої рішучості». Вони були найсильнішими Посланниками у переданні послання, передаючи його в свій народ будучи терплячими і стійкими у своїй місії. Це Нух (Ной), Ібрагім (Авраам), Муса (Мойсей), Іса (Ісус) і Мухаммад, нехай Аллах оберігає їх.

Перший посланник був Нух. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Воістину, Ми дарували тобі одкровення, як дарували його Нуху та пророкам після нього». [Сура ан-Нісі (4): 163]

Мухаммад (р.а.а.) був останнім посланником, жоден посланник не прийде після нього до останнього дня. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Мухаммад — не батько когось із ваших чоловіків, але Посланець Аллаха й Печатка пророків! А Аллах про кожну річ Знаючий». [Сура ал-Ахзеб (33): 40]

Релігія Мухаммада (р.а.а.) завершила послання Аллаха людству, і тим самим скасувала всі попередні релігії. Це повна і остаточна релігійна істина, якій обов’язково слід коритися, і вона буде такою до останньої години.

 Хто такий Мухаммад (р.а.а.)?

Його звуть Мухаммад бін [19] Абдуллах бін Абдул-Мутталіб бін Хаашім, і його батьком (кун) [20] є Абуль-Касім. Він був з арабського племені курайшитів, чиї предки були від Аднаана. Аднаан був від синів Ісмаїла, пророка Аллаха і сина Ібрахіма, Халіл [21] Аллаха. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Воістину, Аллах обрав коліно Кінаанах над іншими племенами синів Ісмаїла, Він вибрав курайшитів над іншими племенами з Кінаанах; Він вибрав Бану Хашим над іншими сім’ями Курайшитів, і він вибрав мене з Бану Хашим». (Муслім)

Він отримав своє перше одкровення від Аллаха у віці сорока років, і залишався в Мецці після цього протягом тринадцяти років із закликом таухиду Аллаха. Потім, переселившись до Медіни, закликав її жителів в Іслам, і вони прийняли його. Там Аллах послав одкровення. Він завоював Мекку через вісім років після переселення, і Аллах забрав його душу у віці шістдесяти трьох років, після того, як відкрив йому весь Коран. Всі закони релігії було виявлено, завершено і вдосконалено і більшість арабів прийняла Іслам.

 Слідство Єемаана в Посланців

Через віру в посланників Аллаха людина отримує такі переваги:

1) Розуміння милосердя і любові Аллаха до Своїх рабів, в тому, що Він послав їм посланників для введення в релігію, показав, як релігія повинна бути реалізована і поширена.

2) Виокремлення віруючих, що правдиві у своїй вірі від інших, через віру як в Свого посланця, так і в інших, що були передбачені в Книгах.

3) Добрі справи тих, хто вірить в Свого Посланника, а також вірить у всіх інших посланників Аллаха, отримають подвійну нагороду.

 Єемаан в Останній День

Єемаан в Останній День значить вірити, що життя в цьому світі в один прекрасний день підійде до кінця. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Все, що на землі — гине!» [(55): 26]

Коли Аллах побажає щоб цей світ загинув, Він накаже ангелу по імені Ізрафіль дути в ріг. У цей момент все, що на небесах і на землі зникне за винятком того, що Аллах захоче лишити. Тоді ж Він накаже дути знову, і всі люди повстануть з могил, живими, в їхніх власних тілах. Кожен, з усіх частин світу, від часів Адама до кінця часу, буде відроджений. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Засурмлять у ріг, і ті, хто на небесах і на землі, будуть уражені, крім тих, кого побажає [залишити] Аллах! А потім засурмлять іще раз, і тоді вони стануть і будуть дивитися». (Сура аз-Заман (39): 68].

Мати Єемаан в останній день значить мати Єемаан у все, що станеться після смерті, як Аллах (с.а.с.) і Його Посланник (р.а.а.) повідомили нам. Віра полягає в наступному:

1) Віра в життя Барзакх: Це життя – час після смерті, до останнього дня. У ній віруючі будуть жити прекрасним життям, а невіруючі будуть покарані. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Вогонь, куди їх кидають зранку та ввечері. А в День, коли настане Час, піддайте рід Фірауна найлютішій карі!»[Сура ал-Гафір (40): 46]

2) Віра у Воскресіння: Це день, коли Аллах воскресить всі творіння, голими, босими, і необрізаними – такими ж, як вони народилися. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Невіруючі думають, що вони ніколи не воскреснуть. Скажи: «Ні! Клянуся Господом моїм, ви воскреснете, а потім, воістину, сповістять вам про вчинки ваші! Це для Аллаха легко!». [Сура ат-Тагабун (64): 7].

3) Віра в Збори : Аллах збере всіх разом і закличе до відповіді. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Того Дня Ми змусимо гори рухатися й ти побачиш землю пустою. Ми зберемо всіх, і ніхто від Нас не сховається». [Сура ал-Кейф (18): 47]

4) Віра в те, що люди постануть перед Аллахом: Аллах (с.а.с.) говорить:

«Вони стануть лавами перед Господом твоїм: «Справді, ви прийшли до Нас такими, якими Ми створили вас уперше. Але ж ви й не думали, що обіцянку буде виконано!». [Сура Ал Кейф (18): 48]

5) Віра в свідоцтво кінця. Аллах (с.а.с.) говорить:

«А коли вони прийдуть туди, то їхній слух, погляди й шкіра будуть свідчити проти них про те, що робили вони! Вони скажуть своїй шкірі: «Чому ти свідчиш проти нас?» А вона скаже: «Нам дарував мову Аллах, який дарує мову кожній речі». Він створив вас уперше, й до Нього ви повернетесь! Ви не закривалися від свідчень вашого слуху, ваших поглядів і вашої шкіри. Але ви думали, що Аллах не знає про більшість ваших вчинків!». [Сура ал-Фесілет (41): 20 – 22]

6) Віра в допит. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Зупиніть їх! Вони мусять відповісти!» «Що з вами? Чому не допомагаєте одне одному?» Таж ні! Того Дня вони будуть покірні». [Сура ас-Сафат (37): 24 – 26]

7) Віра в Сіраат, і в те, що кожна людина повинна пройти над ним.[22] Аллах (с.а.с.) говорить:

«І, воістину, нема серед вас таких, хто не ввійде до геєни! Це вирішено Господом твоїм остаточно». [Сура Маріам (19): 71]

8) Віра у зважування справ на вагах. Аллах закликатиме людей до відповідальності, і віддаватиме кожному за діяннями. Він винагородить тих, хто заслуговує, за їхні праведні справи, їх Єемаан, і покарає тих, хто робив зло, був невірний і неслухняний своїм Посланникам. Аллах (с.а.с.) говорить:

«У День Воскресіння Ми встановимо справедливу вагу й ні з ким не вчинять несправедливо. Коли щось матиме навіть вагу гірчичного зерна, Ми все одно принесемо Його! Достатньо тієї лічби, що в Нас». [Сура ал-Анбійя (21): 47].

9) Віра в роздачу сувоїв і книг. Аллах (с.а.с.) говорить:

«І той, кому дана буде книга його в праву руку, отримає розрахунок легкий. Повернеться він до родини своєї, радіючи! А той же, кому дана буде книга його з-за спини, буде накликати собі погибель, і увійде у вогняне полум’я». [Сура ал-Іншікак (84): 7 – 12]

10) Віра в те, що люди будуть винагороджені або Джанною, або Пекельним Вогнем у вічному і нескінченному житті, яке ніколи не закінчиться. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Воістину, ті з людей Писання і багатобожників, які не увірували, опиняться у вогні геєни, і будуть там вічно. Вони — найгірші з творінь. Воістину, ті, які увірували і творили добрі справи, вони — найкращі з творінь. Нагорода їм у їхнього Господа — сади вічності, в яких течуть ріки. Вони будуть там вічно. Аллах буде вдоволений ними, і вони будуть вдоволені Ним. Це — для тих, які бояться свого Господа.». [Сура ал-Беіна (98): 6 – 8]

11) Віра в Хавд [23] , Заступництво[24] , і все інше, про що Посланник Аллаха (р.а.а.) повідомив нам.

 Слідство Єемаана в Останній День.

Через віру в Останній День, людина отримує такі переваги:

1) Приготування до цього дня шляхом постійного виконання добрих справ і суперництво в цьому, в надії на свої нагороди, і утримання від гріхів, віддалення себе від них, побоюючись покарання Аллаха.

2) Втіха віруючим, що всі, хто оминає розваг у цьому житті, будуть краще винагороджені в майбутньому.

3) Розрізнення істинних віруючих від інших.

 Єемаан в Кеда і Кадар [25]

Мати Єемаан в Кеда і Кадар значить вірити, що Аллах завжди[26] знав усе, перш ніж воно з’явилося на світ, і знає те, що буде далі. Потім він навів у порядок все в буття, у відповідності зі Своїми знаннями і намірами. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Воістину, Ми створили кожну річ згідно із передвизначенням». [Сура ал-Камар (54): 49]

Все, що відбулося в минулому, відбувається сьогодні, і відбуватиметься в майбутньому в цьому Всесвіті було відомо Аллаху перш, ніж постало. Потім Аллах привів це в буття, все відповідно з Його Волею і намірами. Посланник Аллаха (р.а.а.) сказав:

«Людина не є мусульманином, поки не вірить в Кадар, в його хороші і його згубні наслідки – поки він не знає, що все, що трапилося з ним ніколи б не оминуло його, і те, що не сталося з ним ніколи б не сталося». (Тирмізі)

Віра в Кадар означає віру в чотири речі:

1) Віра в те, що Аллах завжди знав усе, що творіння буде робити, і ніколи не було часу, про який він не знав.

2) Віра в те, що Аллах написав все це на «Збережених Скрижалях» (Ал-Лаухен-ул-Махфоодх). Пророк (р.а.а.) сказав:

«Перше, що Аллах створив – це перо, і він наказав йому: «Пиши». Воно відповіло: «Що я повинне писати?» Він сказав: «Пиши все, що відбудеться до Дня Воскресіння». (Абу-Дауд)

3) Віра у волю Аллаха, і Його Абсолютні Можливості та Владу над усіма речами. Це значить вірити, що все, що забажає Аллах приходить в буття, і все, чого Він не хоче не приходить в буття.

4) Переконання, що немає інших створінь на землі або на небесах, окрім тих, що Аллах (с.а.с.) створив. Ні Творця, Господа або Суверена, окрім Нього.[27]

Ця віра не перечить тому, що потрібно робити все можливе для досягнення цілей. Наприклад, якщо хтось хоче дітей, він повинен виконати все, що може, наприклад, вступити в шлюб. Але після виконання цього, він може бути винагороджений очікуваним – дітьми – а може і ні, все залежить від волі Аллаха (с.а.с.). Причиною цього є те, що справжньою причиною є воля Аллаха (с.а.с.). Це означає, що ми прагнемо виконувати також Кадар Аллаха (с.а.с.), і тому Пророк (р.а.а.) пояснив Сахаабах [28] , коли його запитали:

«О, Посланець Аллаха, вірші та моління, що ми читаємо, ліки, що ми приймаємо, щоб вилікувати самих себе, і інший захист, що ми використовуємо, щоб запобігти шкоди, є Кадаром Аллаха (с.а.с.)?» [Він відповів:] «Вони Кадар від Аллаха». (Та’ліяаат ар-Радіиях)

 Наслідки Іману в Кеда і Кадар

Через віру в Кеда і Кадар, людина отримує такі переваги:

1) Зміцнює свою залежність від Аллаха [в досягненні результатів] після виконання того, що може.

2) Людина стає задоволеною будь-якими результатами, які, в свою чергу, викликають душевне задоволення і радість у серці. Там не залишається місця для стресу, неспокою, печалі або печалі пов’язаною з результатами справ. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Не станеться ніякого лиха ні землі, ні у вас самих, якщо його не було в Писанні ще до того, як Ми створимо це. Воістину, легко це для Аллаха. Щоб не сумували ви за тим, що втратили, і не раділи з того, що Ми дали! Аллах не любить зверхніх та хвальковитих».

 [Сура ал-Хадід (57): 22 – 23]

3) Це полегшує наслідки лих, з якими стикаються люди. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Сильний віруючий кращий і більш милуваний Аллахом, ніж слабкий віруючий, і в кожному з них є добро. Будьте наполегливі в тому, що принесе вам переваги і звертайтеся за допомогою до Аллаха, та не будьте недбалі в цьому. І якщо невдача осягає вас, не говоріть: «Якби я тільки зробив те-то і те-то», а говорите: «Це Кадар Аллаха, і все, що він забажає, Він робить (Яаддаруллаах ща Маа Шаа фа’ал)» Бо [вислів] «якщо» відкриває двері для Шайтана». (Муслім)

4) Це збільшує людську нагороду і стирає гріхи. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Жоден мусульманин не буде втомленим, ураженим хворобою, відчувати занепокоєння, печаль, або пошкодженим, без того, щоб Аллах простив його гріхи». (Бухарі)

Віра в Кадар не є, як деякі помилково думають, призовом довірити все Аллаху без прагнення виконувати те, що можливо, як Посланник Аллаха (р.а.а.) сам відповів людині, яка запитала його:

«Чи повинен я залишити мого верблюда не прив’язаним і довірити його Аллаху?» Він сказав: «Зв’яжи його і вір в Аллаха» (Сахіх ібн Хіббан)

 Свідоцтво, що «Мухаммад – Посланник Аллаха»

Щоб свідчити, що Мухаммад Посланник Аллаха, необхідно наступне:

1) Вірити, що він є Посланцем, вважати, що він найкращий, останній, і є печаткою посланників, і жоден посланник не прийде після нього. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Мухаммад — не батько когось із ваших чоловіків, але Посланець Аллаха й Печатка пророків! А Аллах про кожну річ Знаючий». [Сура ал-Азхеб (33): 40]

2) Вірити, що він є непогрішним у вченні, яке він передав від Аллаха (с.а.с.), як Він каже:

«І говорить він через пристрасть, адже це — одкровення, яке відкривається йому!». [Сура ан-Нджм (53): 3-4]

Що стосується цього світу, то він був людиною, і він використовував свої особисті судження (тобто ті, що були послані йому Аллахом). Пророк (р.а.а.) сказав:

«Воістину, я всього лише людина. Цілком можливо, що заявник прийде до мене з суперечкою, і в зв’язку з більш переконливою промовою, ніж у інших, я можу схилитися на його користь. Хто б не виніс рішення на його користь будучи не правим, [отримуючи що-небудь без права] отримує частину Пекельного Вогню, так дайте йому взяти це, або залишити». (Муслім)

3) Вірити, що він є Посланником всім істотам, джинам і людям, до Останньої Години. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Ми відіслали тебе до всіх людей як доброго вісника й застерігача, але ж більшість людей не знає». [Сура Саба (34): 28]

4) Підкорятися Пророку (р.а.а.) в тому, що він наказав, вірити у все, що він сказав, і утримуватися від того, що він заборонив. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Тож візьміть те, що дав вам Посланець, та не чіпайте того, що він заборонив вам». [Сура ал-Хашар (59): 7]

5) Слідувати Сунні Пророка, нічого не додаючи. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Скажи: «Якщо ви любите Аллаха, то йдіть за мною, і Аллах любитиме вас та простить вам гріхи ваші». Аллах — Прощаючий, Милосердний».[Сура аиле Імран (3): 31].

 Що потрібно робити після виголошення Шахаадатаана?

Після виголошення Шахаадатаана, Сунна каже, що людина повинна робити наступні речі:

1) Рекомендується виконати повне омивання (гусл) чистою водою, а потім виконати молитву, що складається з двох ракятів [29] У хадисі, людина на ім’я Тхумаамах аль-Ханафі була узята в полон, будучи невіруючою. Пророк (р.а.а.) підійшов до нього вдруге і сказав:

«Що ти скажеш, о Тхумаамах?» Він сказав: «Якщо ви вирішили мене вбити, ви б убили [по праву], тому що я вбивав; якщо ви звільните мене, ви звільните того, хто виказує подяку; і якщо ви бажаєте багатства, ми дамо вам те, що ви захочете». Сподвижники Пророка (р.а.а.) любили викуп полонених, і вони сказали: «Що б ми отримали, якби ми його вбили?» І зрештою в один прекрасний день Пророк (р.а.а.) прийняв рішення про звільнення [Тхумаамаха], і [через це] він прийняв Іслам. Пророк (р.а.а.) розв’язав його і відправив до обнесеного стіною саду Абу Талха, наказуючи йому виконати повне омивання (гусл). Він виконав його і виголосив ракят, і Пророк (р.а.а.) сказав: «Іслам брата твого щирий». (Сахих ібн Хузайма)

 Опис повне омивання (гусл)

§    Намір (Ніиях). Людина повинна мати намір в своєму серці, виконати повне омивання, щоб зняти більшість нечистот [30] – Джанабі[31], менструальну або післяпологову кров – без згадки цього наміру усно.

§   Згадка імені Аллаха. Треба сказати «Бісміллах» (пер. «В ім’я Аллаха»).

§    Омивання рук, а потім омивання інтимних частин для видалення бруду.

§    Далі, людина повинна виконати повне омивання (вуду) [32] , як для молитви. Вона може не вимивати ніг до кінця гусла.

§    Людина повинна вилити [хоча б] три пригорщі води на голову, запустивши пальці у волосся і бороду так, щоб вода доходила до коренів волосся і шкіри голови.

§    Потім слід залити водою інші частини тіла, втираючи її, починаючи з правого боку, рухаючись вліво. Людина повинна піклуватися про те, щоб вода заходила під пахви, у вуха, в пупок, між складками шкіри, якщо вона товста, важливо не залишити шкіру приховану цими складками сухою. Потім вона повинна омити ноги, якщо не зробила цього, роблячи вуду [Перед виконанням гусла]» Аїша передала:

«Коли Посланник Аллаха (р.а.а.) виконував повне омивання перед статевим актом, він спочатку вимивав руки, а потім заливав водою праву руку і ліву, вимивав інтимні частини тіла. Після цього він виконував вуду, як для молитви, а потім брав воду і втирав в коріння волосся пальцями.[Наприкінці] він мив ноги». (Муслім)

 Гусл обов’язковий після таких випадків:

1) Еякуляція: сперма чоловіка, або рідина, випущена жінкою при оргазмі, через бажання, нічні полюції, і т.п.

2) Статеві зносини, навіть якщо це не призводить до еякуляції.

3) Після припинення менструації.

4) При післяродовій кровотечі.

 Вуду

Слід знати, що потрібно зробити омивання перед молитвою, відповідно з висловлюванням Пророка (р.а.а.):

«Жодна молитва не буде прийнята без очищення, і ніяка добродійність не приймається від неприйнятних джерел заробітку». (Муслім)

Аллах (с.а.с.) говорить:

«О ви, які увірували! Коли стаєте ви на молитву, то омийте ваші обличчя, омийте руки до ліктів, ноги до колін, протріть голову й вимийте ноги до кісточок». [(5): 6]

Людина повинна здійснювати омивання наступним чином:

Хумран, звільнений раб Утхмаан бін Аффаана сказав:

«Я бачив як Усмана виконує вуду. Він налив воду на обидві руки тричі, полоскав рот і ніс, вимив обличчя тричі, вимив праву руку до ліктя тричі, вимив ліву руку до ліктя тричі, полив голову один раз, вимив праву ногу тричі, а потім ліву ногу тричі. Потім він сказав: «Я бачив, як Посланник Аллаха (р.а.а.) виконує вуду, а потім казав: «Той, хто виконує вуду як Я тільки що виконав, а потім виголошує два ракяти, нічого не додаючи, тому Аллах простить всі його минулі гріхи». (Бухарі)

1) Слід мати намір в серці виконувати вуду, щоб очистити себе. Доказом того, що намір (Нийя) обов’язковий, є твердження Пророка (р.а.а.):

«Усі справи залежать від намірів, і кожна людина буде винагороджена згідно з намірами...» (аль-Бухарі)

2) Треба сказати «бісміллях» (в ім’я Аллаха)» Перед початком вуду. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Немає молитви для того, хто не виконує омивання, і немає вуду для того, хто не згадує ім’я Аллаха» (Абу Дауд)

3) Треба вимити руки тричі на початку вуду, відповідно до хадису Ауса бін Авс Атх-Тхаяафі, в якому він сказав:

«Я бачив, як Посланник Аллаха (р.а.а.) вимив руки три рази, коли він виконував вуду». (Ахмад) з волосяним покривом, до нижньої частини [підборіддя або] бороди, вертикально, і від правої мочки вуха вліво, горизонтально.

6) Слід вимити руки від кінчиків пальців до ліктів, починаючи з правої руки, до лівої. Якщо людина носить кільце або годинник, вона повинна посунути їх для того, щоб дозволити воді омити шкіру під ними.

7) Потрібно протирати голову один раз. Це робиться шляхом змочування рук і розтирання води по голові, починаючи спереду, переходячи назад, потім навпаки. Абдуллах ібн Зайд передав:

«Посланник Аллаха (р.а.а.) провів обидві руки над головою починаючи спереду, переходячи назад. Він почав з чола і простягнув їх до верхньої частини шиї, а потім потягнув їх назад звідки почав». (Сахих ібн Хузайма)

8) Слід протирати вуха, вставивши в них мокрі пальці [які він використовував, щоб витерти голову]. В описі Ібн Аббаса вуду Пророка (р.а.а.), він сказав:

«Він витер голову і вуха один раз». (Абу Дауд)

9) Потрібно вимити ноги три рази від кінчиків пальців ніг, аж до кісточок. Абу Хурайра сказав, що бачив людину, яка не мила щиколотки, і він сказав йому:

«Горе щиколоткам від Пекельного Вогню!» (Муслім)

10) Треба мити частини тіла при вуду в правильній послідовності. Людина повинна мити одну частину за одною в тому порядку, що Аллах велів. Не можна мити одну частину тіла, перш іншої, яку потрібно мити після, бо у віршах цитованих раніше Аллах згадав обов’язкові акти вуду в певній послідовності.

11) Потрібно виконувати омивання успішно, а це означає, що не слід відкладати омивання однієї частини тіла на такий час, що інша вже буде сухою. У хадисі Пророк (р.а.а.) побачив людину, що молиться, але частина її ноги не була вологою. Пророк (р.а.а.) наказав цій людині повторити своє омивання і молитву [33].(Абу Дауд)

Треба видаляти все з частин тіла, які повинні бути вимиті під час вуду, що може перешкодити досягненню водою шкіри, (таке, як фарби та інші подібні речі).

Людина залишається в стані вуду, тільки якщо щось не завадить їй, наприклад, сечовипускання, дефекація, газоутворення, насіннева рідина, помилкова менструація (кровотеча з піхви, але не менструація), їжа верблюжого м’яса, дотик до інтимних частин тіла однією рукою без перешкод, або глибокий сон.

 Тайаммум (Сухе омивання)

Якщо немає води для виконання вуду або гусла, або ж є причина, яка не дозволяє використовувати воду, (така, як хвороба, або відсутність води), можливе виконання тайаммуму. Тайаммум виконується таким чином:

1) Потрібно вдаритися об землю двома руками з розчепіреними пальцями.

2) Потім протерти обличчя один раз нижньою частиною руки.

3) Слід протерти обидві руки до зап’ястя долонями один раз.

 Намаз (Молитва)

Обов’язковим є виконання намазу, бо він є основою релігії, без нього Іслам не може стояти. Пророк (р.а.а.) сказав [прирівнюючи релігію і верблюда]:

«Головою релігії є Іслам (Шахадатаан), хребтом – намаз, а найвища частина горба – джихад. [34]» (Хакім)

Намаз це термін, який позначає групу слів і дій, які починаються з такбіра (слів «Аллаху Акбар», що означає «Аллах Найбільший»), а в кінці таслім (слова «Ас-Салаама ‘алаикум ва Рахматулла»).

 Наслідок намазу

Коли людина виконує намаз, отримує такі переваги:

1) Духовна радість: Намаз встановлює зв’язок між рабом і Аллахом. Він розмовляє з Ним, благаючи Його в щирій скромності.

2) Душевна рівновага і спокій. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Я був створений, щоб любити жінок, духів, і намаз був зроблений для радості моїх очей» (Хакім)

3) Намаз запобігає всім гріхам і розпущеності. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Читай те, що було відкрито тобі з Писання, та звершуй молитву. Воістину, молитва стримує від розпусти й неприйнятного! Але згадка Аллаха — важливіша, і Він знає, що ви робите». [Сура Ал Анкапут (29): 45]

4) Намаз зміцнює узи любові та єдності між мусульманами. Це руйнує всі соціальні відмінності, які можуть існувати між ними, всі вони стоять пліч-о-пліч у лавах, старі й молоді, багаті і бідні, благородні і неблагородні. Всі люди однакові, поклоняються Аллаху, дивлячись в одному напрямку (у бік Кібли [35]), виконуючи ті ж дії, читаючи ті ж вірші, в один і той же час.

 Час проведення намазу

Є п’ять молитов протягом дня і ночі, які є обов’язковими для кожного мусульманина. Всі люди повинні виконувати намаз разом із зборами (джама’ат) в мечеті, якщо тільки у них немає поважної причини, в той час як жінки повинні молитися у своїх будинках. Ось ці п’ять молитов:

Посланник Аллаха (р.а.а.) сам встановив час для молитви [36]. Він (р.а.а.) сказав:

«Час Зухра настає, коли сонце опускається після зеніту, і триває поки тінь людини стає рівною її зросту, і цей час – Аср. [Рекомендовано] час Аср триває, поки сонце не почне жовтіти (макрух) [37] [тоді він закінчується]. Час Магрибу триває поки червоний колір горизонту не зникне, і час Іша триває до першої появи світла перед світанком, поки сонце не почне вставати. Якщо сонце починає підніматися, утримайтесь від молитви, бо, воістину, воно піднімається між двома рогами Шайтана». (Муслім)

 Попередні умови Намазу

Знайте, що намаз має певні передумови, якщо не врахувати їх, молитва стає недійсною. Вони такі:

1) Молитися в належний час.

2) Потрібно виконати омивання. Аллах (с.а.с.) говорить:

«О ви, які увірували! Коли стаєте ви на молитву, то омийте ваші обличчя, омийте руки до ліктів, ноги до колін, протріть голову й вимийте ноги до кісточок. А якщо ви перебуваєте в стані нечистоти, то викупайтеся. Якщо ж ви хворі, чи знаходитесь у дорозі, якщо хтось із вас справив нужду чи торкнувся жінки й не знайшов води, то омийте обличчя чистим сухим піском, обітріть ним обличчя своє і руки». (Сура ал-Майда (5) : 6)

3) Тіло повинне бути чистим від будь-якого бруду. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Будьте обережні, тримайте себе в чистоті від сечі, бо, воістину, більшість покарань через те, що люди не роблять цього». [Даракутні]

Слід також очищати одяг. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Очисти свій одяг». [Сура ал-Муддатір (74): 4]

Треба також переконатися, що місце, обране для молитви чисте. У хадисі бедуїн якось раз встав щоб помочитися в мечеті, і народ захотів зупинити його. При цьому Пророк (р.а.а.) сказав:

«Залиште його (тобто дайте закінчити те, що він почав) і вилийте відро води там, де він помочився, тому що ви посланні полегшувати справи, а не ускладнювати їх». (Бухарі)

4) Покривайте аврат. [38] Для чоловіка це область між поясом і колінами, але в намазі закриваються також обидва плеча. Для жінки, це все її тіло, але в намазі їй не потрібно закривати обличчя і руки. Аллах (с.а.с.) говорить:

«О сини Адама! Вбирайтеся в одяг свій, де б ви не здійснювали поклоніння». [Сура ал-арафія (7): 31].

5) Потрібно дивитися в строну Кібли. Аллах (с.а.с.) говорить:

«І де б ви не були, повертайте обличчя своє саме у цей бік». [Сура ал-Бакара (2): 144].

Жінка, що переживає період менструації або післяпологової кровотечі не повинна молитися, поки не припиниться кровотеча. Потім вона повинна виконати повне омивання (гусл), і почати знову молитися, виконуючи омивання (вуду) для кожної молитви. Вона не повинна вимовляти пропущені під час кровотечі молитви.

 Опис Намазу

1) Спочатку потрібно виконати повне і досконале омивання, як Аллах (р.а.а.) наказав:

«О ви, які увірували! Коли стаєте ви на молитву, то омийте ваші обличчя, омийте руки до ліктів, ноги до колін, протріть голову й вимийте ноги до кісточок». [Сура ал-Мейідан (5): 6]

2) Слід дивитися в бік Кібли, якою є Кааба, всім своїм тілом і мати намір всім серцем виконати майбутні молитви, не промовляючи свій намір вголос.

3) Слід вимовляти Такбеерат-ул-Іхраам, сказавши: «Аллаху Акбар» (Аллах Величний). Людина повинна зробити це дивлячись на те місце, де вона буде падати ниць, піднявши руки рівні плечей або вух, простягаючи пальці [долоні] в напрямку Кібли.

4) Потрібно покласти руки на груди, поклавши праву руку поверх лівої, і читати початкові молитви (ду’а-ул-Істіфтаах):

«Субхаанак-Аллахумма ща бі хамдіка, ща табаарак-Асмука, ва та’аала яддукка ва ля ілааха гхаирука».

«Проголошую Тебе вільним і далеким від будь-яких недоліків, о Аллах, вся хвала Тобі Одному. Благословлено Твоє Ім’я. Велике і хвалебне Царство Твоє. Ніхто не гідний поклоніння, окрім Тебе».

Потім слід сказати:

«А’оодху біллаахі хв аш-Шаитаан ір-Раеем. Бісміллаах ір-Рахмаан ір-Рахе».

«Шукаю притулку в Аллаха від Сатани, відкинутого. В ім’я Аллаха, Милостивого».

Далі слід читати суру аль-Фатіха, [39] кажучи: «Аамеен» після закінчення молитов прочитання вголос – говорити вголос, і мовчки в після молитов виголошених про себе. Після цього треба читати все, що дається легко з Корану.

5) Після завершення читання, слід вклонитися (керів), нахиляючи спину вперед. Спершу потрібно сказати:

«Аллаху Акбар».

«Аллах Найбільший»

... І підняти руки до плечей або вух. Потім нахилитися, згинаючи спину. У цей момент потрібно покласти долоні з розчепіреними пальцями на коліна, тримаючи лікті в сторони, а не всередині. У керіві треба сказати три рази:

«Субхаана Рубб-іл-Адхеем».

«Я проголошую Свого Господа Найкращим, Піднесеним і Вільним від всіх недоліків».

6) Треба підняти голову [і верхню частину тіла] із керів, піднявши руки до плечей або вух, кажучи:

«Самі’аллаху лиман Хамід».

«Аллах чує тих, хто хвалить і звеличує Його».

Це потрібно говорити як молячись в усамітненні, так і в колективній молитві. Після повного повернення в положення стоячи, слід сказати:

«Рабанаа ва лак-ал-Хамді».

«Господь наш, Тобі вся хвала!»

Але якщо хтось молиться разом з імамом [40], він повинен сказати:

«Рабанаа ва лак-ал-Хамді».

«Господь наш, і до Тебе всі похвали».

Рекомендується покласти руки на груди, як робилося у першому положенні стоячи перед керів.

7) Далі слід спуститися ниць ( Суджуд ). Потрібно сказати:

«Аллаху Акбар».

«Аллах Великий».

... Не піднімаючи руки [до плечей або вух]. Потім потрібно опуститися, ставлячи коліна на землю перед руками, і, якщо це не важко, опустити ниць лоб і ніс, обидві руки, обидва коліна, кінці шкарпеток обох ніг. Пальці рук і ніг повинні бути спрямовані в бік Кібли, і повинні бути з’єднані разом (не розлучені). Людина повинна тримати лікті в сторони, а не всередину. Потрібно тримати коліна віддаленими від живота, стегна віддаленими від ніг і піднімати лікті і передпліччя від землі. Потім потрібно тричі сказати:

«Субхаана Рубб-іл-А’лаа».

«Я проголошую Свого Господа Найкращим, Піднесеним і Вільним від всіх недоліків».

Потрібно проголошувати якомога більше [41] Суджуда, як Пророк (р.а.а.) сказав:

«Що стосується керів, слухайтесь Господа (с.а.с.),  а що стосується Суджуда, робіть стільки, скільки можете, тоді їх приймуть швидше». (Муслім)

8) Треба підняти голову з Суджуда і сказати: «Аллаху Акбар». Не слід піднімати руки до плечей або вух, кажучи так. Потрібно покласти ліву ногу на землю [спрямовуючи її вправо] і сидіти на ній, тримаючи праву ногу вертикально [з кінчиками пальців на землі в бік Кібли]. Потрібно покласти руки на стегна і коліна, а потім тричі сказати:

«Руббігхфір ги».

«Господь мій, прости мене».

На додаток до цього, можна сказати:

«Аллахумм-агхфір ги, вархамні, вахдіні, варзуяні, ва ‘аафіні, вайбурні»

«О Аллах, прости мене, помилуй мене, даруй мені можливість існування, оберігай мене, та зміцни мою слабкість».

9) Потім слід виконати другий Суджуд, сказавши: «Аллаху Акбар», не піднімаючи рук. Потрібно робити все так само, як у першому Суджуді.

10) Треба підняти голову [від суджуда] кажучи: «Аллаху Акбар», не піднімаючи рук [до плечей або вух], встати і виконати другий ракят, тримаючись на колінах, якщо можливо. Якщо це важко, потрібно триматися двома руками. Стоячи, потрібно читати суру аль-Фатіха, а також те, що легко з Корану після того, як зроблено перший ракят.

11) Якщо хтось підносить молебень який складається з двох ракятів, наприклад Фаджр, Йумуах, він, після другої позиції, повинен сидіти на лівій нозі, підпираючи праву, в горизонтальному положенні [направлена вправо]. Він повинен стиснути праву руку і покласти її на нижню частину правого стегна, і вказувати пальцем під час благання і згадки Аллаха (таваххуд), символізуючи Таухид. Потрібно поставити ліву руку на нижню частину лівого стегна і коліна, і читати таваххуд:

«Ат-тахіияату ліллаахі, вас-салаваату, ват-таииібаату, ас-Салаама ‘алаика’ аиюхан-Набіию, ва Рахматуллаахі ва Баракаатух. Ас-Салаама ‘алаинаа ва’ Алаа ‘ібаад-ілла-ис-сааліхеен. Аш-хаду ан ля ілааха іл-Алла, ва аваду анна Мухаммадан ‘абдуху ва расоолух. Аллахумма Саллі ‘Алаа Мухаммад ва’ Алаа Аалі Мухаммад Камал саллаита ‘Алаа Ібраахеем, ва Аалі Ібрахеем іннака Хамеедум-Маеед. ва баарік ‘Алаа Мухаммад ва’ Алаа Аалі Мухаммад Камал бааракта ‘Алаа Ібраахеем, ва Аалі Ібраахеем, іннака Хамеедум-Муееб».

«Всі слова хвали Аллаху, і всі молитви і акти поклоніння, і чисті слова і характеристики. Так буде Захист Аллаха даний тобі, Пророк, та будуть милість і благословення Аллаха над тобою. Нехай Аллах пошле нам мир і безпеку, і всім праведним слугам Аллаха. Я свідчу, що немає нікого гідного поклоніння, окрім Аллаха, і я свідчу, що Мухаммад Його раб і Посланник. О Аллах! Вознеси честь Мухаммеда і його істинних послідовників, так само, як ти звеличив Ібрахіма і його праведний рід. Воістину, Ти вартий усіляких похвал, скоєних під славу і честь. О Аллах! Пошли вічне благословення Мухаммаду і його істинним послідовникам, як Ти послав благословення Ібрахіму і його праведному роду. Воістину, Ти вартий усіляких похвал, скоєних під славу і честь».

Потім потрібно шукати притулку від чотирьох речей:

«Аллаахумма іннее а’оодху бика хв ‘адхаабі яханнам, ща хв’ адхааб-іл-яабр, ща хв фітнат іл-махяа щал-мамаат, ща хв фітнат іл-масеех ід-Дайяал».

«О Аллах! Я шукаю притулку в Тобі від покарання Пеклом, від покарання могилою, від випробувань життя і смерті, і від випробувань помилкового Месії (Антихриста)». [42]

Тоді потрібно звернутися до Аллаха з благанням про бажане, [43] просячи всього, що побажаєш з хороших речей у цьому житті і в наступному.

12) Нарешті, слід зробити «таслім» направо, повернувши голову вправо, кажучи:

«Ас-Салаама ‘алаикум ва Рахматуллаєв».

«Так буде над тобою Захист і Милість Аллаха».

Потім слід зробити таслім наліво, повернувши голову вліво, кажучи: «Ас-Салаама ‘алаикум ва Рахматулла».

13) Якщо людина виконує три ракяти молитов, такі, як Магриб, або чотири ракяті молитов, такі як Зухр, Аср або Иша, сказавши « Аш-хаду ан лаа ілааха іл-Аллах ща аш-хаду анна Мухаммадан ‘Абдуху ва Расоолуху», в ташаххуді, згаданому раніше, він повинен встати і вознести третій ракят на три ракяти молитви, або третій і четвертий ракат на чотирикратну молитву. Він повинен стояти на колінах, якщо може, підняти руки на рівні плечей [або вух] кажучи: «Аллаху Акбар». Він повинен покласти руки на груди, поклавши праву руку на ліву, і читати суру аль-Фатіха. Так само зробити те ж саме, що і в попередньому ракяті. Потім він повинен сісти в останній ташаххуд, а після його вознесіння, повинен закінчити свою молитву, роблячи таслім.

 Добровільні Молитви

Ви повинні знати, що існують певні молитви відомі як ас-Сунан-ур-Раваатіб, за які можна отримати додаткові нагороди та підвищення статусу в Джанні. Через них людина виправляє допущені помилки в обов’язкових молитвах. Вони були вже згадані раніше в таблиці.

Заборонений час для Молитви

Добровільні молитви можуть виконуватися в будь-який час, окрім забороненого Аллахом і Його Посланцем (р.а.а.).

1) Після молитви Фаджр, поки сонце не підніметься на довжину списа. [44]

2) Час, коли сонце досягає зеніту, поки воно не опуститься.

3) Після молитви Аср до заходу сонця.

Молитва Вітр також є молитвою Сунна, і складається з одного ракяту. Це остання молитва, виконується вночі.

 Закят

Ставши мусульманином, потрібно заплатити закят тим, хто його потребує. Закят є правом від Аллаха (с.а.с.), яке мусульманин повинен заплатити, щоб його бідні і злиденні брати задовольнили свої потреби і не мали потреби в тому, щоб просити у інших. Аллах (с.а.с.) говорить:

«А їм не було ніякого наказу, окрім поклоніння Аллаху, щирого служіння Йому, молитви і сплати закяту; це і є вірна релігія». [Сура ал-Баін (98): 5]

Приписом закята є безліч причин. Наприклад такі:

1) Він очищає душі багатьох мусульман і очищає їх від жадібності, егоїзму, скнарості, прихильності до цього тимчасового світу і заспокоєння у своїх бажаннях.

2) Він очищає душу бідного від ненависті та ревнощів, які він міг би відчувати до багатих. Він бачить, як вони діляться своїми багатствами, як Аллах наказав, безперервно переймаються про бідних, віддаючи їм гроші і свої маєтки.

3) Це причина для мусульманина полюбити хороші манери, такі, як роздача милостині, трата зусиль і повага до інших.

4) Він викорінює бідність в мусульманському суспільстві і позбавляє від небезпек, які можуть бути результатом цього: крадіжки, вбивства та злочини проти честі людей. Він приносить дух взаємозалежності і взаємодопомоги, в задоволенні потреб Ісламу і мусульман.

5) Він відіграє велику роль у поширенні Заклику до Ісламу в світі. Через нього немусульмани бачать Іслам і його красу, і існує ймовірність, що вони приймуть його.

 Умови закяту

1) Володіння ніссабом, тобто кількістю багатства, при якому Іслам зобов’язує виплачувати закят. Це сума рівна 85 грамам золота.

2) Якщо людина володіє ніссабом протягом повного року.

 Право на отримання закяту

Аллах вказав тих людей, які мають право на отримання закята. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Милостиня призначена для нужденних і бідних, тих, хто її збирає та роздає, тих, від чиїх сердець чекають прихильності, [для викупу] рабів, для збанкрутілих боржників і подорожніх. Так встановлено Аллахом. А Аллах — Всезнаючий, Мудрий!»[Сура ат-Тауба (9): 60].

Важливі зауваження

1) Закят не належить тим, хто бере його для особистого користування, наприклад, для покупки будинку, меблів, автомобілів або тварин, що використовуються для верхової їзди (коні, осли і т.д.).

2) Закят не належить тим, хто здає майно в оренду: автомобілі, магазини, будинки. Але Закят повинен виплачуватися в якості орендної плати, якщо вона, в поєднанні з іншим його багатством, становить ніссаб і є в розпорядженні протягом одного року.

 Піст (Сійям) Рамадан

Ставши мусульманином, людина повинна постити один місяць в році – Рамадан. Потрібно утримуватися від усього, що порушує піст: їжа, питво, статеві акти з моменту настання Фаджр і до Магрибу, як акт покори Аллаху. Аллах (с.а.с.) говорить:

«О ви, які увірували! Встановлено для вас піст — так само, як був він встановлений для тих, які жили раніше за вас. Можливо, будете ви богобоязливі». [Сура ал-Бакара (2): 183].

Метою посту є не просте утримання від матеріальних і фізичних речей, а, швидше, утримання від таких нематеріальних речей, як брехня, лихослів’я, вигадки і обман, помилкові розмови й інша образлива поведінка. Потрібно обов’язково утримуватися від таких дій і поза Рамаданом, а тим більше в цьому місяці, у зв’язку з висловлюванням Пророка (р.а.а.):

«Хто не утримуватися від неправдивої мови і вчинків, тому Аллах не залишить їжі і пиття». (Бухарі)

Є багато причин приписів Сійяма. Наприклад, такі:

1) Це духовна вправа для віруючого, бо душа його здійснює Джихад [45] проти його бажань і прагнень.

2) Збереження душі мусульманина, насамперед від образливих висловлювань і вчинків. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Коли людина постить, то не повинна говорити зла, не повинна волати і кричати, і якщо хтось проклинає його або протистоїть йому, він повинен сказати: «Воістину, я пощу». (Бухарі)

3) Через піст людина розуміє, як почувають себе його нужденні брати, і це спонукає його виконувати свої обов’язки: питати про їх благополуччя і потреби.

Примітка:

Жінкам під час менструації і після пологової кровотечі забороняється постити. Як тільки кровотеча закінчується, жінка повинна виконати повне омивання (гусл) і виконати пропущений піст. Якщо людина хвора або подорожує, їй можна не постити, але ті пропущені дні повинні бути виконані пізніше. [46]

 Хадж

Ставши мусульманином, потрібно здійснювати Хадж хоча б один раз у житті. Хадж є паломництвом здійсненим до Священного Дому Аллаха (Кааби) для виконання певних обрядів, в певних місцях і в певний час. Цей стовп Ісламу є обов’язковим для кожного мусульманина, чоловіка і жінки, при здоровому розумі, для тих, хто досяг статевої зрілості, якщо їм дозволяють фізичні та фінансові можливості. Якщо у людини є невиліковна хвороба, яка не дозволяє їй виконати Хадж, але вона має достатньо грошей, то повинна довірити комусь здійснити Хадж замість себе. Але якщо людина не має грошей, окрім тих, що задовольняють щоденні потреби, і тих, кого вона утримує, для неї Хадж не є обов’язковим. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Там містяться ясні знамення. Це — місце Ібрагіма, і хто увійде туди, буде в безпеці. Люди зобов’язані перед Аллахом здійснювати хаддж у Дім — хто буде спроможний на це. А якщо хто не вірує, то Аллах не потребує жителів світів». [Сура аль-Імран (3): 97]

Є багато причин Хаджу. Наприклад такі:

1) Збільшення нагороди за слухняність, бо нагорода за Хадж, який був прийнятий Аллахом, – Джанна. Посланник Аллаха (р.а.а.) сказав:

«Слідувати Умрі [47] є спокутою за менші гріхи, і немає іншої нагороди за Хадж, який був прийнятий Аллахом, окрім Раю». (Бухарі)

2) Для реалізації єдності мусульман Хадж є найбільшим Ісламським зібранням. Мусульмани з усього світу збираються в одному місці і часі, взиваючи до одного Господа, в однаковому одязі, виконуючи ті ж ритуали. Там немає різниці між багатими і бідними, благородними і неблагородними, білими і чорними, арабами і не арабами. Всі рівні перед Аллахом, немає ніякої різниці між ними, окрім благочестя (Такваа). Хадж є подією, яка підкреслює братерство всіх мусульман і єдність їхніх надій і почуттів.

3) Це духовна вправа, яка привчає витрачати всі зусилля, фізичні та матеріальні, на Шляху Аллаха, вишукуючи Його милості.

4) Це очищення від гріхів і проступків. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Той, хто виконує Хадж в Будинок (Каабу), не лається і не грішить, то повернеться [безгрішним], як у день свого народження». (Бухарі)

 Опис Хаджу

Хадж буває трьох типів, кожен з яких має свої специфічні обряди. Кращий з них називається Таматту, і означає, що людина робить Хадж і Умру окремо, в священний місяць Хаджу. Це робиться таким чином:

1) Треба увійти в стан іхраму[48] від Мекат [49] до 8-го Зуль-хіджа. Потрібно вимовляти вхід в стан іхраму, кажучи:

«Лаббаик-Аллахумма ‘Умратан мутамітті’ан Биха ілал-Хадж».

«Ось, я до твоїх послуг, о Аллах, виконуючи Умру, а потім Хадж [окремо]».

2) Як тільки людина приїздить до Мекки, вона повинна виконувати Таваф [50] навколо Кааби [51] і виконати Сай для умри, а потім поголити або обрізати волосся з голови. Жінки повинні обрізати [не голити] своє волосся приблизно на третину довжини пальця.

3) На восьмий день місяця Зуль-хіджа, який називається День Тарві, потрібно увійти в стан іхраму під час руху [52] від місця знаходження. Потім потрібно піти в Минай [53], і там потрібно виконувати молитви Зухр, Аср, Магриб, та Іша. Людина повинна скоротити Зухр, Аср і молитву Іша [як мандрівник], але не повинна об’єднувати їх в одну. [54]

4) Після сходу сонця піднятися на дев’ятий день місяця Зуль-хіджа, в день Арафа [55], слід залишити міну і йти в бік Арафа. Коли приходить час Зухр, людина повинна піднести молитву Зухр і Аср, як два ракяти, поєднуючи їх разом. Після їх завершення, вона повинна докласти всіх зусиль і витратити свій час на згадку про Аллаха, з щирим благанням і смиренністю. Можна просити у Аллаха все, чого хочеться, піднявши руки до Кібли.

5) Коли сідає сонце в День Арафа, потрібно піднести Муздаліф [56]. Після закінчення потрібно піднести молитви Магріб та Іша, що поєднуються в одну, виголошуючи при молитві Іша тільки два ракяти. Потрібно провести ніч в Муздаліфі, і як тільки приходить Фаджр, потрібно піднести молитву Фаджр якомога раніше, а потім потрібно провести час у молінні, доки небо не посвітлішає.

6) Перш ніж зійде сонце, потрібно залишити Муздаліф та йти до Мінни. Прийшовши, потрібно кинути сім камінців в Ямрат-ул-’Аяабах [57], кажучи: «Аллаху Акбар» з кожним кидком. Розмір гальки повинен бути розміром приблизно як нут.

7) Після цього потрібно здійснити забій священної тварини, а потім поголити або обстригти волосся на голові. Жінки не повинні голити голову, лише обстригти волосся на довжину рівну приблизно третині пальця.

8) Потім можна вийти зі стану великого іхраму, але як і раніше залишатись в стані меншого іхраму. Можна носити звичайний одяг і робити все, що дозволено звичайній людині, за винятком шлюбних стосунків з дружиною.

9) Потім слід підійти до Мекки і виконати Таваф і Сай, як для Хаджу. По завершенню, потрібно повернутися в Мінну і ночувати там в одинадцятий і дванадцятий дні Зуль-хіджа. Протягом цих днів, людина повинна кинути сім камінців у всі три з Джамраат, кажучи: «Аллаху Акбар» з кожним камінцем. Це потрібно робити тільки після того, як сонце починає знижуватися після зеніту. Потрібно почати з меншого Джамраата, потім приступити до середнього, а потім до найбільшого.

10) Як тільки людина кинула камінці в Джамраат на дванадцятий день, вона може залишити Мінну або ж провести ще одну ніч у Мінні, кидаючи камінці в три Джамраата на тринадцятий день, після того, як сонце починає знижуватися після зеніту як зазначалося вище, і це краще.

11) Коли людина має намір повернутися на батьківщину, вона повиннна підійти до Мекки і виконати Таваф аль-Ваадаа [58]. Цей Таваф не є обов’язковим для жінок, які знаходяться в періоді менструації або післяпологової кровотечі. Після того, як людина зробила це, її Хадж завершений.

 Поклоніння Аллаху

Знайте, дорогі брати і сестри, що поклоніння є обов’язковим для кожного мусульманина, психічно здорового, який досягнув віку статевого дозрівання. Виконання цих стовпів Ісламу є способом увійти в Джанну після отримання милості Аллаха (с.а.с.). Пророк (р.а.а.) одного разу сказав бедуїнові, який прийшов і запитав:

«О, Посланець Аллаха, скажи мені, як Аллах зобов’язує мене молитись?» Він відповів: «П’ять [щоденних] молитов, тільки якщо не хочеш виконати деякі додаткові». Він запитав: «Скажи мені, те, до чого Аллах зобов’язує мене в пості?» Він відповів: «Місяць Рамадан, і будь-який додатковий, якщо захочеш». Він сказав: «Скажи мені, до чого Аллах зобов’язує мене в закяті?» Він сказав: «Те, що Посланник Аллаха (р.а.а.) повідомив нам про закони Ісламу». Бедуїн сказав: «Клянуся Тим, хто вшанував тебе, я не стану робити будь-яких додаткових дій, і не залишу нічого, що Аллах наказав мені». Посланник Аллаха (р.а.а.) сказав: «Йому вдалося (або: «Він увійде в Джанну»), якщо він говорить правду». (Бухарі)

 Індивідуальні та соціальні наслідки поклоніння

1) Досягнення щастя і успіху в житті цього світу, а також в майбутньому житті. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Виграв той, хто очистився, згадував свого Господа і молився!» [Сура ал-Алеї (87): 14 – 15]

2) Фізичні і духовні сили, що приходять від доброзичливою особистої бесіди з Аллахом. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Воістину, Аллах із тими, які богобоязливі, з тими, які роблять добро». [Сура ал-Нахля (16): 128]

3) Допомога Аллаха і встановлення влади Його віруючих рабів на землі. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Аллах неодмінно допомагає тим, хто допомагає Йому. Воістину, Аллах — Всесильний, Всемогутній! Якщо Ми зміцнимо їх на землі, вони будуть звершувати молитву, давати закят, закликати до заохочуваного й забороняти відразне. А кінець справ — в Аллаха». [Сура ал-Хадж (22): 40-41]

4) Створення уз братства, співпраці, зв’язку і безпеки між людьми в Ісламському суспільстві. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Віруючі чоловіки та жінки — приятелі одні одним; вони закликають до заохочуваного та забороняють відразне, звершують молитву, дають закят, коряться Аллаху та Його Посланцю. Аллах змилується над ними. Воістину, Аллах — Всемогутній, Мудрий». [Сура ат-Тауба (9): 71].

5) Керівництво Аллаха і успіх, який дається тільки Ним. Аллах (с.а.с.) говорить:

«О ви, які увірували! Якщо ви будете боятись Аллаха, то Він дарує вам розрізнення, відпустить лихі вчинки ваші й простить вас! Аллах — володар великої ласки». [Сура ал-Анфал (8): 29].

6) Забезпечення достатку від Аллаха і вихід з труднощів. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Хто боїться Аллаха, тому Він дає вихід, та наділяє звідти, звідки той і не чекає. Тому, хто покладає сподівання на Аллаха, достатньо Його. Аллах доводить до кінця виконання наказу Свого, і Він для кожної речі створив її міру». [Сура ат-Талак (65): 2 – 3]

7) Множення нагород і спокутування гріхів. Аллах (с.а.с.) говорить:

«І тому, хто вірував у Аллаха і творив добро, будуть прощені злі вчинки його, і введуть його у сади, де течуть ріки. Будуть вони там вічно, і це — великий успіх». [Сура ат-Тагабун (64): 9]

 Заповіді Ісламу

Благородні брати і сестри, нехай шлях ваших стосунків із суспільством та іншими навколо вас керується висловом Пророка (р.а.а.):

«Уникайте забороненого, і ви будете кращим шанувальником, Аллах буде задоволений вами, і ви будете найбагатшою людиною, будьте ласкаві до вашого сусіда, і ви будете істинними віруючими, бажайте іншим те, що хочете для себе, і ви будете істинними мусульманами, і не смійтеся багато, бо, воістину, сміх вбиває серце» (Тирмізі).

... А також Його (р.а.а.) словами:

«Істинний мусульманин той, кого інші мусульмани не бояться, не втікають від його мови і рук, і істинний Мухаджир [59] це той, хто залишив те, що Аллах заборонив.» (Бухарі)

Мета Ісламських указів і заборон – це формування добре згрупованого суспільства, в якому люди виказують взаємне милосердя і любов, що відображає вислів Пророка Мухаммада (р.а.а.):

«Віруючі у своїй любові, милосерді і почуттях один до одного, як одне тіло, якщо одна частина відчуває біль, то всі інші частини відчувають біль і лихоманку». (Муслім)

Немає кращих манер, ніж ті, що Іслам наказує, і немає ніякої підлості чи розпусти в мові або справі, окрім тих, що Іслам забороняє. Іслам наказує наступні речі:

1) Наказує людині вірити в Таухид Аллаха і забороняє надавати Йому співтоваришів (Ширк). Аллах (р.а.а.) говорить:

«Воістину, Аллах не прощає, коли Йому додають рівних, але прощає все, окрім цього, тому, кому побажає! І хто додає Аллаху рівних, той заблукав у глибокій омані». [Сура ан-Ніса (4): 116]

Пророк (р.а.а.) сказав:

«Уникайте семи смертних гріхів». Його запитали: «О Посланник Аллаха, яких?» Він відповів: «Прирівнювання когось (Ширк) до Аллаха, магія, вбивство, заборонене Аллахом, цікавість, конфіскація майна сиріт, втеча від ворогів, з якими стикаєтеся в бою, звинувачення віруючих цнотливих жінок, які далекі від вчинення будь-яких злочинних дій». (Бухарі)

2) Наказує людині добре ставитися до інших і забороняє помилкове придбання багатства, таке як відсотки, злодійство, обман, захоплення майна, тощо. Аллах (р.а.а.) говорить:

«О ви, які увірували! Не пожирайте майна одне одного шляхом неправди, хіба тільки шляхом торгівлі, якою ви будете взаємно задоволені». [Сура ан-Ніса (4): 29].

3) Він підносить справедливість і рівність, забороняючи всі види гноблення і злочинів проти інших. Аллах (р.а.а.) говорить:

«Воістину, Аллах закликає до справедливості, добрих справ і підтримки родичів. Він забороняє мерзотне, відразне й нечестиве. І Він повчає вас — можливо, будете пам’ятати ви». [Сура ан-Нахль (16): 90].

4) Наказує людям співпрацювати правдиво, і забороняє співпрацю у злі. Аллах (р.а.а.) говорить:

«Тож допомагайте одне одному в справах праведності та богобоязливості, але не допомагайте одне одному в справах гріха та ворожнечі. І бійтеся Аллаха, воістину, Аллах суворий у покаранні». [Сура ал-Маїдда (5): 2].

5) Наказує охороняти життя, і забороняє вбивство і участь у ньому з будь-яких причин, окрім боргу. Аллах (р.а.а.) говорить:

«Із цієї причини наказали Ми синам Ісраїла: «Якщо хтось уб’є душу не як помсту за душу і не як помсту за нечестя на землі, то це прирівнюється до вбивства всіх людей. А хто оживить душу померлого, той оживить усіх людей». І, істинно, приходили до них посланці з ясними доказами. Але й після цього багато хто з них чинить гріх на землі». [Сура ал-Маїдда (5): 32]

Аллах (р.а.а.) також сказав:

«А хто вб’є віруючого навмисне, тому відплатою буде геєна, де він буде довіку! Аллах розгнівається на нього і прокляне Його! Приготовано для нього велику кару». [Сура ан-Ніса (4): 93]

6) Наказує гарне ставлення до батьків і забороняє не підкорятися їм. Аллах (р.а.а.) говорить:

«Наказав вам Господь твій не поклонятися нікому, крім Нього, а також ставитися якнайкраще до батьків. І коли хтось із них — чи вони обоє — досягне старості, то не говори їм: «Фе!», не гримай на них і говори їм тільки гідні слова. Схили перед ними крило смирення з милосердя свого й говори: «Господи мій! Змилуйся над ними, бо вони ростили мене, малого». [Сура ал-Ісра (17): 23 – 24]

7) Наказує підтримувати родинні зв’язки і забороняє припиняти їх. Аллах (р.а.а.) говорить:

«Можливо, якщо ви відвернетесь, то поширите нечестя на землі та розірвете родинні зв’язки. Вони є тими, кого Аллах прокляв та позбавив слуху і зору». [Сура Мухаммед (47): 22 – 23]

Пророк (р.а.а.) сказав:

«Той, хто розриває відносини не ввійде в Рай». (Муслім)

8) Наказує і заохочує шлюб. Пророк (р.а.а.) сказав:

«О, молодь! Той, хто здатний вийти заміж, зробіть це, бо шлюб опускає погляд і оберігає цнотливість. Той, хто не може, нехай постить, бо, воістину, піст як щит для нього». (Бухарі)

Заборонено перелюб і гомосексуалізм, і все що може до них призвести. Аллах (р.а.а.) говорить:

«Скажи: «Воістину, мій Господь заборонив огидні вчинки, відкриті й приховані, інші гріхи й несправедливе свавілля, додавання Аллаху рівних, про яких Він не зіслав жодного доказу, а ще — коли говорите ви про Аллаха те, чого не знаєте». [Сура Аль-Араф (7): 33].

9) Наказує захист майна дітей-сиріт і хороше з ними поводження, і забороняє відбирати у них багатство без права на те. Аллах (р.а.а.) говорить:

«Воістину, ті, які несправедливо пожирають майно сиріт, лише пожирають своїми черевами вогонь. Вкинуть їх у полум’я». [Сура ан-Ніса (4): 10]

Заборонено жорстоке поводження з ними. Аллах (р.а.а.) говорить:

«Тож не утискай сироту». [Сура ад-Духа (93): 9]

10) Наказує бути правдивим у свідченнях, і забороняє неправдиві свідчення. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Чи не повідомити вас про три найбільших гріхи?» Вони сказали «Воістину, о Посланник Аллаха!» Він сказав: «Прирівнювання будь-кого до Аллаха (Ширк) і жорстоке поводження з батьками». Він стояв, притулившись [кажучи], але потім він випростався (начебто був стривожений) і сказав: «.. і неправдиві свідчення». [Оповідач] сказав: «Він продовжував повторювати це, поки ми не захотіли, щоб він зупинився». (Бухарі)

11) Наказує виконувати дані клятви і забороняє навмисну брехню в клятвах, особливо якщо це було зроблено для того, щоб позбавити іншого чого-небудь. Аллах (р.а.а.) говорить:

«Воістину, ті які продають завіт Аллаха та свою віру за мізерну ціну, не матимуть частки в наступному житті. У День Воскресіння Аллах не говоритиме з ними, не погляне на них і не очистить їх. Чекає на них болісна кара». [Сура аль-Імран (3): 77].

12) Наказує людям піклуватися про себе, забороняє самогубство, пряме або непряме, за допомогою п’янких, наркотичних речовин, куріння та інших речей, які, як довела сучасна медицина, є причинами захворювань. Аллах (р.а.а.) говорить:

«І не вбивайте одне одного! Воістину, Аллах Милосердний до вас! І хто зробить це через свою ворожість та несправедливість, того Ми вкинемо у вогонь. Це для Аллаха – легко!». [Сура ан-Ніса (4): 29 – 30]

13) Наказує правдивість, достовірність, і виконання своїх клятв, і забороняє брехню, обман і зраду. Аллах (с.а.с.) говорить:

«О ви, які увірували! Не зраджуйте Аллаха та Посланця й не зраджуйте довіреного вам, адже ви знаєте». [Сура аль-Анфаль (8): 27].

14) Наказує любов і єдність, і забороняє віддалення від інших, а також все інше, що призводить до ненависті і ворожнечі, наприклад, образи, ненависть і заздрість. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Не відчувайте ненависті один до одного, не заздріть одне одному, і не повертайтеся спиною один до одного (розриваючи зв’язок), будте правдивими рабами Аллаха, як брати. Для мусульманина неприпустимо відвернутися від свого брата більш як на три дні». (Бухарі)

15) Наказує щедрість і забороняє жадібність і скупість. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Є дві риси, які любить Аллах: хороші манери і щедрість, і є дві риси, які Аллах ненавидить: погані манери і скупість. Коли Аллах бажає добра для когось, він використовує його, щоб задовольнити потреби інших людей». (Абу Ну’аім, ал-’Ірааяі)

16) Наказує ощадливість і забороняє марнотратність. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Віддавай належне родичу, бідняку, подорожньому й не витрачай марно! Воістину, марнотратники — брати шайтанів. А шайтан був невдячний перед Господом своїм». [Сура аль-Ісра (17): 26 – 27]

17) Наказує помірність та забороняє строгість і екстремізм в релігії. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Аллах бажає вам полегшення, а не утруднення». [Сура аль-Бакара (2): 185]

Пророк (р.а.а.) сказав:

«Майте на увазі, і тримайтеся подалі від крайнощів в релігії, бо, воістину, єдина річ, яка згубила минулі релігії – це крайнощі». (Сахіх ібн Хіббан)

18) Наказує смиренність та забороняє гордість і зарозумілість. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Стримуй кроки свої та знижуй голос свій. Воістину, найвідразніший голос — то рев віслюка». [Сура Лукман (31): 19].

Про гордість, Пророк (р.а.а.) сказав:

«Той, хто має хоч з гірчичне зерно гордості в серці не увійде в Джанну». Людина запитала: «О, Посланець Аллаха, люди люблять носити гарний одяг і сандалі». Він сказав: «Воістину, Аллах Прекрасний і він любить красу. Гордість в тому, що хтось відкидає істину і дивиться на інших, як на нижчих».(Муслім)

Пророк (р.а.а.) сказав про зарозумілість:

«Той, хто тягне одяг по землі від зарозумілості, на того Аллах не подивиться в День Воскресіння». (Бухарі)

19) Наказує людям втішати інших, і не відчувати себе щасливим при нещасті інших. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Не відчувайте себе щасливими від горя свого брата, бо може бути так, що Аллах помилує його і дасть випробування вам». (Тирмізі)

20) Забороняє мусульманам втручатися у справи, які їх не стосуються. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Воістину хороша риса істинного мусульманина в тому, що він залишає те, що його не стосується.» (Тирмізі)

21) Наказує повагу до людей і забороняє принижувати і не поважати їх. Аллах (с.а.с.) говорить:

«О ви, які увірували! Нехай одні люди не глузують з інших — можливо, ті кращі за них. І нехай одні жінки не глузують з інших — можливо, ті кращі за них. Не лайте одне одного та не вигадуйте образливих прізвиськ. Зле ж бути нечестивцем після того, як увірував! А ті, хто не покаявся, є несправедливими».[Сура аль-Худжурат (49): 11].

22) Наказує ревно охороняти і захищати махрам [60], і забороняє зраду. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Три людини не увійдуть до Джанну: той, хто жорстокий зі своїми батьками, зрадник, і жінка, яка поводиться, як чоловік». (Хакім)

23) Забороняє людині вести себе подібно протилежній статі. Ібн Аббас сказав:

«Посланник Аллаха (р.а.а.) прокляв тих чоловіків, які нагадують жінок, і тих жінок, що походять до чоловіків». (Бухарі)

24) Наказує людям докладати зусилля, щоб робити добро іншим, і забороняє нагадувати їм про їхні послуги. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Будьте обережні і тримайтеся подалі від нагадуючих людей про вашу милість до них, бо, воістину, це викликає невдячність [у того, кому була надана послуга] і знижує нагороду [яку людина отримала б за цю справу]» Тоді він процитував слова Аллаха (с.а.с.):

«О ви, які увірували! Не псуйте милостині вашої докором та образою, наче той, хто витратив якесь майно на жертву задля того, щоб побачили це люди». [Сура ал-Бакара (2): 264]. [61]

25) Наказує думати добре про інших, і забороняє шпигунство і лихослів’я. Аллах (с.а.с.) говорить:

«О ви, які увірували! Уникайте більшості здогадок, адже, воістину, деякі здогадки є гріхом! Не слідкуйте одне за одним та не поширюйте пліток. Невже хтось із вас хоче їсти м’ясо свого покійного брата, якщо це відразно для вас? Бійтеся Аллаха, воістину, Аллах — приймаючий каяття, Милосердний». [Сура аль-Худжират (49): 12].

26) Наказує берегти мову від злих слів, і використовувати її в тому, що веде до хорошого, потрібного для людини чи суспільства, наприклад, згадування Аллаха. Забороняє нам дозволяти вільні розмови, без будь-якої користі. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Нехай твоя мати залишить тебе, о, Муадх [62]! Є люди кинуті в Пекельний Вогонь тільки за те, що говорили вільно?» (Тирмізі)

27) Наказує гарне поводження з сусідом і забороняє завдавати йому шкоду. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Клянуся Аллахом, людина не є істинно віруючою! Клянуся Аллахом, він не істинно віруючий! Клянуся Аллахом, він не є істинним віруючим!» Було сказано: «І хто ж він, о Посланник Аллаха?» Він відповів: «Той, чий сусід не в безпеці від його зла» (Бухарі).

28) Наказує шукати спілкування з праведними і забороняє спілкування зі злом. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Приклад праведного і злого супутника подібний до двох: один тогровець парфумами, а інший – коваль. Той, хто продає парфуми, або дасть вам їх, або ви зможете купити їх у нього, або [принаймні] ви відчуєте приємний аромат поруч з ним. Що стосується коваля, то він (коваль) або спалить ваш одяг, або ж обдарує огидним запахом». (Бухарі)

29) Наказує прагнути принести гармонію в будь-яку роз’єднаність серед людей, і забороняє все, що веде до ворожнечі і ненависті. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Немає добра в більшості їхніх потаємних розмов, якщо тільки вони не будуть закликати до милостині, добра чи миру поміж людьми. І хто зробить це, прагнучи до вдоволення Аллаха, тому даруємо Ми велику винагороду». [Сура ан-Ніса (4): 114].

30) Наказує людям бути щирими один з одним [даючи їм поради] і забороняє відмову в пораді, коли її потребують. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Релігія це щирість». Ми запитали: «До кого?» Він відповів: «До Аллаха, до Його Книги, Його Посланника, до керівників мусульман і до народу». (Муслім)

31) Наказує людям допомагати в полегшенні турбот мусульман, давати їм час [для погашення боргів], і приховувати їхні недоліки. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Той, хто полегшує занепокоєння віруючого, тому Аллах зменшить занепокоєння в Судний День. Той, хто полегшує що небудь для людини у важкі часи [даючи час для того, щоб погасити борг], тому Аллах полегшує все в цьому житті і в наступному житті. І той, хто приховує недоліки мусульманина, тому Аллах приховує провину в цьому житті і в майбутньому. Аллах допомагає Своєму рабові, поки він допомагає своєму братові». (Муслім)

32) Наказує мати терпіння і силу духу у важкі часи, і забороняє занепокоєння і невдоволення. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Ми будемо випробовувати вас страхом, голодом, нестачею майна, людей та плодів. Сповісти ж добру звістку терпеливим, тим, які, коли торкнеться їх лихо, говорять: «Ми належимо Аллаху, і до Нього ми повертаємося!» Мають вони благословення та милість від Господа їхнього, і йдуть вони шляхом прямим». [Сура аль-Бакара (2): 155 -157]

33) Наказує прощати і відвертатися від того, хто робить зло, та забороняє мстити і бажати відплати. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Прагніть же до прощення від Господа вашого та до раю, протяжність якого дорівнює небесам та землі. Його приготували для богобоязливих, які витрачають на милостиню у радості та у біді, які стримують гнів та прощають людей. Аллах любить тих, які роблять добро». [Сура Імран (3): 133 -134]

34) Наказує милість і забороняє поблажливість. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Аллах милує тих, хто проявляє милосердя. Хто проявляє милосердя до тих, хто на землі, до нього Той, Хто вище небес буде проявити Своє милосердя». (Тирмізі)

35) Наказує доброту і м’якість, і забороняє суворість і строгість. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Нічого не зроблено з добротою, тільки те, що прекрасне, і ніщо не позбавлене доброти тільки те, що знівечене». (Муслім)

36) Наказує відповідати на зло добром, і забороняє відповідати на зло взаємністю. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Чиї слова прекрасніші за слова того, хто закликає до Аллаха, робить добро й говорить: «Воістину, я — один із відданих Йому?» [Сура Фуссілат (41): 34].

37) Наказує поширювати знання і забороняє приховувати їх. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Кому б не було поставлено питання про знання, якщо він приховує їх, то буде підведений в День Воскресіння на повідку до пекельного Вогню».(Хакім)

38) Наказує мусульманам захищати моральність, праведність і запобігати зло і пороки, в міру можливостей. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Хто з вас побачить злодіяння, нехай припинить його, якщо він не може, то нехай говорить про нього, якщо він не може, нехай молиться серцем, і це нижчий Єемаан». (Муслім)

 Різні заборони

Є деякі речі, які заборонені Ісламом:

1) Вино, і будь-які інші речовини, які змінюють свідомість, потрапляючи в організм, через вдихання або ін’єкції. Аллах (с.а.с.) говорить:

«О ви, які увірували! Воістину, вино, азартні ігри, камені жертовників і стріли для ворожби — мерзота від шайтана! Тож стережіться цього! Можливо, будете спасенні! Воістину, шайтан бажає посіяти між вами ворожнечу й ненависть через вино й майсир, і відвернути вас від згадування Аллаха й молитви. Невже ви не зупинитесь». [Сура аль-Меідан (5): 90 – 91]

2) М’ясо мертвечини, свиней, та інше, згадане Аллахом (р.а.а.):

«Заборонено вам мертвечину, кров, свинину, а також те, що забито не заради Аллаха; і задушене, і забите насмерть, і те, що впало з висоти, і вбите рогами інших тварин, і вбите хижаком — хіба як виконаєте необхідні приписи. І заборонено вам зарізане на капищах поганських. Заборонено також гадати на стрілах. Усе це — гріх. Сьогодні ті, хто не вірував, втратили надію [знищити] вашу релігію». [Сура аль-Маїдана (5): 3].

3) Те, над чим не було вимовлено ім’я Аллаха, або те, над чим, вимовлялося ім’я не Аллаха перед забоєм. Аллах (р.а.а.) сказав:

«Не їжте того, над чим не було згадано ім’я Аллаха, бо це — гріх». [Сура аль-Анам (6): 121]

4) Вживати м’ясо тих тварин, які мають ікла, таких як леви, леопарди, вовки і т.п., а також тих птахів, які мають кігті: орли, соколи, яструби та ін. Ібн Аббас сказав:

«Пророк (р.а.а.) забороняє нам їсти м’ясоїдну тварину, яка має ікла, і будь-яку птицю, яка має кігті [якими вона ловить здобич]». (Муслім)

5) Що було вбито (не іудеями і не християнами), вважається падаллю, і це неприпустимо в їжу.

«Сьогодні дозволено вам прекрасну їжу. Дозволено вам їжу людей Писання, і вашу їжу дозволено їм». [Сура ал-Маїдда (5): 5].

6) Їжа або напій, які є очевидно шкідливими для організму, наприклад, цигарки і тому подібні речі, – неприпустимі. Аллах (р.а.а.) говорить:

«І не вбивайте одне одного! Воістину, Аллах Милосердний до вас». [Сура ан-Ніса (4): 29].

7) Носіння шовку, золота і срібла для чоловіків заборонено, але дозволено для жінок. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Носіння шовку і золота були дозволені для жінок моєї нації, а не для її чоловіків». (Ахмад)

Не припустимо для чоловіків і жінок їсти, пити, або виконувати вуду з посуду із золота або срібла, як Пророк (р.а.а.) сказав:

«Не пий із золотого або срібного посуду, і не їж з таких тарель, бо це для них (невіруючих) в цьому житті, а для нас в наступному». (Бухарі)

 Вибрані Молитви, Слова Пам’яті та Ісламський Етикет

1) Згадка імені Аллаха [слова: «бісміллях»], перед початком трапези, і прославляння Аллаха [словами «Альхамдуліллях (Аллаху хвала і вдячність)»] по закінченні. Ви повинні їсти те, що перед вами [а не від перед іншими], і їсти правою рукою, ліва рука використовується для очищення (наприклад, очищення при полегшенні). Умар ібн Абу Салама сказав: «Коли я був маленьким хлопчиком, я був у кімнаті, разом з Посланцем Аллаха (р.а.а.), і моя рука [брала їжу з] усіх боків тарілки [під час їжі]. Тому Посланник Аллаха (р.а.а.) сказав мені:

«Хлопчику, згадуй ім’я Аллаха [перш ніж почати їсти], їж правою рукою, і їж те, що перед тобою». (Бухарі)

2) Ніколи не нарікати на їжу, якою б неприємною вона не була. Абу Хурайра сказав:

«Посланник Аллаха (р.а.а.) ніколи не говорив про недоліки їжі. Якщо йому вона подобалася – він з’їдав її, і якщо ні – залишав її». (Бухарі)

3) Не входьте в будинок до того, як отримаєте дозвіл [наприклад, постукавши]. Аллах (с.а.с.) говорить:

«О ви, які увірували! Не заходьте до чужих будинків, не спитавши дозволу й не привітавши їхніх жителів. Так буде краще для вас, можливо, замислитеся ви». [Сура ан-Нур (24): 27].

Не домагайтеся дозволу наполегливо [більш ніж три рази]. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Потрібно отримати дозвіл тричі. Якщо ви отримали дозвіл [увійдіть], а якщо ні, поверніться назад». (Муслім)

5) Вітайте всіх мусульман, знаєте ви їх, чи ні [кажучи Ас-Салям Алейкум], з любов’ю і дружбою. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Ніколи не ввійдете в Джанну поки не повірите, і ніколи не повірите, поки не полюбите один одного. Невже Я не повинен приводити вас до того, при виконанні чого ви будете любити один одного? Поширюйте привітання «Салям» серед вас». (Муслім)

6) Якщо хтось вітає вас з Салам, вітайте його так само або краще. [63] Аллах (с.а.с.) говорить:

«І коли вас вітають, то відповідайте ще кращим привітанням або ж таким самим». [Сура ан-Ніса (4): 86]

7) Якщо ви позіхаєте, ви повинні спробувати зупинити це якомога швидше. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Позіхання від Шайтана. Коли один з вас відчуває бажання позіхнути, нехай зупинить його так швидко, як тільки зможе. І якщо один з вас зітхає: «Ааах!» [Роблячи так], Шайтан сміється». (Бухарі)

Якщо ви не в змозі зупинити це, потрібно прикрити рот рукою. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Якщо один з вас позіхає, то нехай прикриє рот рукою, бо, воістину, Шайтан увійде [в нього]». (Муслім)

8) Коли ви чхаєте, скажіть «Альхамдуліллях». Якщо інший мусульманин чхає і говорить «Альхамдуліллях», ви повинні відповісти: «Ярхамук-Аллаху (нехай буде Аллах милостивий до тебе)». Якщо хто-небудь відповість вам словами «Ярхамук-Аллаху», відповідайте йому словами: «Яхдеекумуллаах ва юсліху баалакум (Нехай Аллах веде тебе і виправить твоє серце, життя і справи)».

«Коли один з вас чхає, нехай скаже: «Альхамдуліллях», а потім нехай його брат або товариш скаже йому: «Ярхамук-Аллаху», а потім нехай (той, хто чхнув) говорить: «Яхдеекумуллаах ва юсліху баалакум». (Бухарі)

Якщо невіруючий каже: «хвала Аллаху», ви повинні відповісти, сказавши лише: «Яхдеекумуллаах ва юсліху баалакум».[64] Абу Муса сказав:

«Євреї намагалися чхати в компанії Пророка (р.а.а.) в надії, що він скаже: «Ярхамукумуллаах». Замість цього, він говорив: «Яхдеекумуллаах ва юсліху баалакум». (Тирмізі)

Абу Хурайра сказав, що коли Посланник Аллаха чхав, він покладав руку або одяг у його рота і знижував голос [при цьому].

9) Не пускати відрижку в громадському місці. Ібн Умар сказав:

«Людина пустила відрижку в товаристві Посланника Аллаха (р.а.а.), і він сказав йому: «Спаси нас від своєї відрижки, бо ситий в цьому житті буде голодним у День Воскресіння». (Тирмізі)

10) Якщо ви жартуєте, не кажіть нічого, що шкодить іншим або жорстоко по відношенню до них. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Нехай ніхто не приймає справи брата (гнів його) всерйоз чи жартома». (Абу Дауд)

Нехай ваші жарти не будуть неправдивими, бо це приведе вас до брехні, щоб змусити інших сміятися. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Горе тому, хто бреше в своєму виступі, щоб змусити людей сміятися, горе йому! Горе йому!» (Абу Дауд)

11) Якщо ви хочете спати, згадайте ім’я Аллаха і ляжте на правий бік. Хузайфи ібн аль-Йамаан сказав:

«Коли Пророк (р.а.а.) підходив до свого ліжка, він говорив:

«Бісміка амооту ва ахяа».

«В ім’я Твоє вмираю і живу».

Після пробудження, він говорив:

«Алхамдуліллаах-ілладхі ахяанаа ба’да маа амаатанаа ща ілаих-ін-нушоор».

«Вся хвала і подяка Тому, хто привів нас до життя після того, як позвав нас до смерті [65], і Ним ми будемо відроджені». (Бухарі)

12) Перед тим, як вступити в шлюбні відносини з дружиною, говоріть:

«Бісміллаах. Аллахумма яннібнаш-Шаитаан, ва янніб-іш-Шаитаана маа разаятанаа».

«В ім’я Аллаха. О Аллах, відведи Шайтана від нас, і від того, що подаруєш нам [від потомства]». (Бухарі)

Пророк (р.а.а.) сказав:

«Якщо хтось говорить це коли підходить до дружини (до статевого акту) «В ім’я Аллаха. О Аллах, відведи Шайтана від нас, і від того, що подаруєш нам [від потомства]», то якщо Аллах дарує їм дітей, (Шайтан) не зашкодить їм». (Бухарі)

Окрім того, тримайте все, що відбувається між вами і вашою дружиною, в таємниці. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Воістину, найгірший з людей в День Воскресіння той, хто має шлюбні відносини з дружиною, а потім розповідає її секрети». (Муслім)

13) У разі виходу з дому, говоріть так, як Пророк (р.а.а.) сказав:

«Говоріть, вийшовши з будинку свого:

«Бісміллаах, таваккалту ‘алаллахі, лаа хавла ва лаа яуввата ілла біллаах».

«В ім’я Аллаха, я уповаю на Аллаха, немає можливостей і шляхів, окрім як з Аллахом».

... Йому буде сказано: «Твоєю справою було дбати про свій захист [від всякого зла], і Шайтан віддалиться від тебе». (Тирмізі)

14) При відвідуванні хворого, возносьте благання, яке було розказано Пророком (р.а.а.). Коли він відвідував хворого, він сидів близько до голови і говорив наступне сім разів:

«Асалуллаах ал-’Адхеем, Рубб ал-’ Арш іл-’Адхеем ан яшфіяк».

«Молю Аллаха, Величного, Господа Нашого, про твоє одужання».

Пророк (р.а.а.) сказав:

«Якщо Аллах наказав комусь жити довше, він одужає від цієї хвороби». (Сахих ібн Хіббан)

15) Виходячи з туалету лівою ногою, говорити:

«Бісміллах Аллахумма інні а’оодху бика хв ал-кубтхі вал-кхабаа` ітх».

«В ім’я Аллаха, о Аллах, шукаю притулку в Тобі від бруду і зла джинів». (Бухарі)

Виходячи з туалету правою ногою, говорити:

« Гхуфраанак».

«Я прошу Твого прощення» (Сахих Ібн Хіббан, Ібн Маджа) [66]

 Братерська порада

1) Пам’ятайте, що при вході в лоно Ісламу, Аллах стирає всі попередні гріхи і проступки. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Хіба ви не знаєте, що Іслам стирає те, що було колись?» (Муслім)

Навіть недобрі вчинки, здійснені перед входом в Іслам перетворюються на добрі справи для Аллаха. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Ті, які не звертаються замість Аллаха до іншого бога, які не вбивають живої душі, не маючи на те права, які не чинять перелюбу, — а хто робить так, того спіткає кара! У День Воскресіння його кара примножиться, і він назавжди залишиться принижений. Окрім тих, хто покаявся, увірував і робив добро. Аллах замінить їхні лихі вчинки на добрі справи. Аллах — Прощаючий, Милостивий». [Сура ал-Фуркан (25): 68-70]

Почуйте цю гарну новину від Аллаха (с.а.с.): тих, хто приймає цю релігію від людей Писання отримає подвійну нагороду через свою віру в Посланців і пророчу місію Мухаммада (р.а.а.)! Аллах (с.а.с.) говорить:

«Ті, кому Ми дарували Писання раніше, вірують у нього. Коли їм читають його, то вони говорять: «Ми увірували в нього. Це — істина від Господа нашого! Ми ще раніше були віддані [Йому]!» За своє терпіння вони отримають подвійну винагороду. Вони відвертають зло добром і жертвують із того, чим Ми наділили їх». [Сура ал-Касас (28): 52 -54]

Пророк (р.а.а.) сказав:

«Той, хто приймає Іслам від людей з Двох Книг (юдеїв і християн), буде мати подвійну нагороду. Отримає права, якими ми насолоджуємось, і повинні будуть дати права, які ми даємо. І той, хто прийме Іслам від язичників [відмінних від них], матиме свої нагороди, і отримає права, якими ми насолоджуємось, і повинен буде дати права, які ми даємо». (Ахмад)

Ваші записи білі і чисті, тому будьте обережні, щоб не здійснювати поганих вчинків і намагайтеся тримати записи білими і чистими, і постійно шукайте покаяння за будь-які проступки.

2) Тепер ви знаєте правду, тому намагайтеся виділити частину вашого часу на те, щоб зрозуміти ваші релігії, прагнучи до корисних знань з достовірних джерел. Посланник Аллаха (р.а.а.) сказав:

«Якщо Аллах бажає добра для людини, Він дає йому розуміння релігії». (Бухарі)

Шукайте знання Акіда (Ісламської системи переконань) у першу чергу, а потім вивчайте все, чого ви потребуєте в своєму повсякденному житті, щоб зберегти вашу релігію: таке як Очищення, Молитва і Інтерес. Ви повинні також ознайомитися з правилами торгівлі, грошових операцій та соціальної взаємодії, а також законів, що стосуються джерел ваших засобів існування, щоб випадково не використовувати неприпустимі варіанти. Окрім того, витрачайте частину вашого часу на те, щоб запам’ятати Книгу Аллаха.

Ви повинні вивчати свою релігію з правильних і надійних джерел – Книги Аллаха і достовірної Сунни Його Посланника (р.а.а.). Нехай Посланник релігії, Мухаммад (р.а.а.), буде для вас зразком для наслідування і лідером. Намагайтеся якомога більше супроводжувати вчених і студентів знаннями, і пам’ятайте, що не всі з тих, хто говорить, що вони мусульмани, зобов’язані бути довіреними в знаннях; швидше, ви повинні переконатися, і уважно вивчити тих, від кого ви отримуєте ваші знання або читати, порівнюючи їх з Книгою Аллаха і Сунною його Посланника Мухаммада (р.а.а.), і його праведних наступників. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Я раджу вам мати Такваа [67], слухаючись і підкоряючись, навіть ефіопському рабу з ампутованими кінцівками (якщо він ваш лідер). Воістину, той, хто живе довго серед вас побачить багато відмінностей. Так дотримуйтеся моєї сунни і сунни праведних наступників. І тримайтеся подалі від нововведень [в релігії], бо, воістину, кожне нововведення є помилкою». (Сахих Ібн Хіббан, Абу Дауд)

Все, що відповідає Сунні – прийміть, а все, що перечить – залиште. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Євреї розділилися на сімдесят одну секту, одна знаходиться в Раю, а сімдесят знаходяться в пекельному вогні. Християни розділилися на сімдесят і дві секти, сімдесят одна знаходиться в пекельному вогоні і одна знаходиться в Раю. Клянуся Тим, у чиїх руках душа Мухаммада, моя Умма (нація) розділиться на сімдесят три секти, одна буде в Раю, та сімдесят дві буде в пекельному вогні» Було сказано: «О, Посланець Аллаха, хто вони?»Він відповів:«Джамаа» [68]. (Ібн Маджа)

3) Любов і ворожнеча. Ви повинні любити і вступити в союз з віруючими, і ви повинні ненавидіти невіруючих і приймати їх як ворогів. Але ненавидіти їх, не означає пригнічувати і грішити проти них, або відбирати їхні права. Ви не повинні ненавидіти їх самих, а скоріше тільки їхню невіру і оману. Це має спонукати вас зробити все можливе, щоб допомогти врятувати їх від пекельного вогню. Не віддавайте перевагу невіруючим мусульманам, і не допомагайте їм проти мусульман. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Віруючі чоловіки та жінки — приятелі одні одним». [Сура ат-Тауба (9): 71]

4) Знайте, що немає нікого, хто зазвичай входячи в Іслам не зустрівся б з опором, розбіжностями і шкодою, особливо від тих, хто найближче до нього. Ви повинні пам’ятати про це і знати, що через це підвищення вашого рівня, очистку гріхів і випробування, Аллах намагається побачити ступінь вашої правдивості та стійкості вашої релігії. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Невже люди думають, що їх залишать у спокої та не будуть випробовувати лише тому, що вони скажуть: «Ми увірували»? Ми випробовували тих, які жили перед ними. Аллах неодмінно знатиме тих, які говорять правду, й тих, які брешуть». [Сура аль-Анкабут (29): 2 – 3]

Окрім того, Пророку (р.а.а.) було поставлено питання:

«Які люди є найбільш випробуваними?» Він відповів: «Пророки, тоді праведники, тоді ті, хто після них, а потім ті, хто після них. Кожна людина випробовувалась в силі своєї віри, якщо її віра була сильною, вона випробовувалась більше, і якщо її віра була слабкою, випробування зменшувалися. Людина продовжує випробовуватися, поки не стане ходити по землі повністю вільною від гріха (через прощення та через випробування)». (Ахмад)

Знайте, що вони будуть намагатися змусити вас сумніватися в Ісламі та постійно згадувати про ці сумніви вам. Тому постарайтеся якомога більше запитувати людей знання, щоб знайти правильну відповідь на ці сумніви з Корану і Сунни Пророка (р.а.а.).

5) Взивання до релігії Аллаха (да’ва) і його справжньої Сунни. Ви повинні бути добре обізнані про те, у що вірите. Знайте про сумніви, які вороги Ісламу провокують, щоб легко відповідати на них. Нехай, ваш заклик відповідає висловленню Аллаха (с.а.с.):

«Клич на шлях Господа свого з мудрістю й добрим повчанням і сперечайся з ними тільки тим, що найкраще. Воістину, твій Господь ліпше знає, хто збився зі шляху Його, і Він ліпше знає, хто йде прямим шляхом» [Сура ан-Нахль (16): 125].

Намагайтеся якомога більше допомогти врятувати інших від Пекельного Вогню, як Аллах врятував вас від нього, і почніть з найближчих людей. Завжди тримайте це висловлювання Пророка (р.а.а.) перед вами:

«Аллах не послав мене, щоб зробити речі жорсткими, упертими і негнучкими, а як вчителя, щоб зробити речі легкими». (Муслім)

Знайте, що велика милість Аллаха в допомозі людині стати мусульманином, Посланник Аллаха (р.а.а.) сказав Алі:

«Те, що Аллах проведе через вас хоча б одну людину краще для вас, ніж червоний верблюд». [69] (Бухарі)

Причиною цього є те, що ви отримаєте таку ж винагороду, як і всі ті, хто керувався вами. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Хто закликає до керівництва, отримає додаткову винагороду, рівну тим, хто слідує за ним, ніяк не скорочуючи їхньої нагороди. Всякий, хто прийде до омани, отримає гріх, як той хто слідує за ним, не скорочуючи їхнього покарання». (Муслім)

Знайте, що передання цієї релігії не-мусульманам і їхній заклик довірено кожному мусульманинові. Посланник Аллаха (р.а.а.) сказав:

«Передайте від мене іншим хоч один вірш». (Тирмізі)

Ви повинні бути з тих, хто змушує людей любити релігію Аллаха. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Несіть добру звістку, і не змушуйте людей бігти від релігії; робіть речі легкими для людей і не робіть речі важкими». (Муслім)

Знайте, що, закликаючи інших до Ісламу, Ви не несете відповідальності за результати, ваш заклик обмежений лише уточненням і спрямуванням людей до істини.Аллах (с.а.с.) говорить:

«Воістину, ти ведеш до прямого шляху – Шляху Аллаха, Того, Кому належить усе, що на небесах і те, що на землі. Так! До Аллаха повертаються усі справи». [Сура аш-Шура (42): 52 -53]

Що стосується керівництва істинної практики Ісламу, вона тільки від Аллаха. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Воістину, ти не зможеш вказати прямий шлях тим, кого любиш, та Аллах веде прямим шляхом, кого побажає. І Він краще знає тих, хто йде прямим шляхом». [Сура аль-Касас (28): 56].

6) Постарайтеся вибрати якомога більш праведних сподвижників, які заохочуватимуть вас і допомагатимуть вам робити добро, попереджатимуть вас і завадять вам робити зло, будуть першою опорою для вас у вашому житті, після Аллаха. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Приклад праведного і злого супутника подібний до двох, один торгівець парфумами, а другий – коваль. Той, хто продає парфуми, або дасть вам їх, або ви зможете купити їх у нього, або [принаймні] ви відчуєте приємний аромат поруч з ним. Що стосується коваля, то він (коваль) або спалить ваш одяг, або ж обдарує огидним запахом». (Бухарі)

7) Будьте обережні, щоб не впадати в крайнощі релігії. Немає ні крайнього аскетизму, ні фанатизму в релігії. Потрібно діяти відповідно з висловлюванням Аллаха (с.а.с.):

«Аллах бажає вам полегшення, а не утруднення». [Сура аль-Бакара (2): 185]

Анас бін Малік сказав:

Три людини прийшли до будинку дружини Пророка (р.а.а.) з проханням про поклоніння Пророку (р.а.а.). Коли їм сказали, вони подумали, що цього надто мало [від них] і сказали: «Хто ми в порівнянні з Пророком (р.а.а.), бо, воістину, Аллах простив йому все, що він зробив у минулому і в майбутньому». Один з них сказав: «Я буду молитися всю ніч». Інший сказав: «Я буду постійно постити», а третій сказав: «Я буду триматися подалі від жінок і ніколи не одружуся». Посланник Аллаха (р.а.а.) прийшов [і коли він почув про це, він сказав]: «Ви люди, які сказали це? Клянуся Аллахом, воістину, я найбіль богобоязливий перед Аллахом і найбільш захищений від Його покарання, але я пощу, і я їм, я молюся і я сплю, і я одружуся на жінках. Хто робить більше моєї Сунни – не від мене». (Бухарі)

З іншого боку, не повинно бути ніякого браку або пом’якшення постанов релігії. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Залиште мені те, що я наказав вам. Воістину, колишні були знищені у зв’язку з їх [стійким] допитом і опором своїм пророкам. Якщо я забороняю вам щось, тримайтеся подалі від цього, і якщо я наказую вам щось, зробіть стільки, скільки можете». (Бухарі)

8) Ви побачите багато мусульман, які не виконують зобов’язання і відмовляються від заборон релігії. Ви побачите, що вони також не відповідають на призив. Ступінь, в якій людина відрізняється від людини, особливий тим, що Шайтан робить все можливе, щоб збити з шляху дітей Адама. Аллах (с.а.с.) говорить:

«Сатана сказав: клянуся Твоєю могутністю, що я спокушу їх усіх. (Сура ас-Сад (38): 82-83)

Він погрожував, що докладатиме всіх своїх зусиль для введення людей в оману. Аллах (р.а.а.) говорить:

«Ми створили вас, надали вам образ ваш, а потім сказали ангелам: «Уклоніться Адаму!» І вклонилися всі, крім Ібліса, який не був серед тих, які вклонилися! Аллах сказав: «Що завадило тобі поклонитися, коли Я наказав це тобі?» Той відповів: «Я кращий за нього! Ти створив мене з вогню, а його Ти створив із глини!» Він сказав: «Залиш це місце! Тобі немає чого вивищуватись тут! Вийди, ти будеш одним із принижених!» Той відповів: «Даруй мені відстрочку до того часу, коли їх воскресять!» Аллах сказав: «Воістину, ти — один із тих, кому дана відстрочка!» Той відповів: «За те, що Ти звів мене, я робитиму засідки проти них на Твоєму прямому шляху! А потім я буду підходити до них спереду, ззаду, справа й зліва, і Ти не знайдеш більшості з них вдячними!» Аллах сказав: «Вийди звідси знеславлений і принижений! Тими з них, які підуть за тобою, Я неодмінно наповню геєну!». [Сура ал-арафія (7): 11 – 18]

Не дозволяйте цьому перешкоджати Вам у виконанні зобов’язань релігії Аллаха, і нехай це буде для вас найбільшим стимулом.

9) Прикрасьте себе манерами: допомагайте нужденному, знаєте ви людину чи ні, посміхайтеся, якщо це ваш брат. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Усмішка вашому братові дорівнює благодійності, слідувати хорошому і забороняти зло є благодійністю, допомога слабким це благодійність, прибрати камінь, гілку або кістку зі шляху – благодійність, і переливання води з вашого відра у відро вашого брата – благодійність. (Сахих ібн Хіббан)

Ваш одяг і всі ваші речі повинні бути чистими. Мусульманин повинен завжди бути чистим, як і його релігія є чистою. Аллах (с.а.с.) говорить:

«О сини Адама! Вбирайтеся в одяг свій, де б ви не здійснювали поклоніння». [Сура аль-Араф (7): 31].

Іслам підкреслює, що людина відрізняється від інших вірою і звичками. Пророк Мухаммад (р.а.а.) сказав:

«Чистіть двори, бо, воістину, євреї не чистять двори» (Суоті)

Ви повинні спробувати зробити стільки добрих справ, скільки зможете, такі як роздача милостині, виконання добровільної молитви та ін.

Коли людина робить ці діяння [названі вище] вона здійснює непрямий заклик до мусульман, бо інші також будуть намагатися реалізувати це. Через них людина робить да’ва, взиваючи до немусульман, щоб вони зацікавилися цією релігією, яка закликає до чистоти і хороших манер.

Ставтеся добре до своїх родичів і не припиняйте відносин з ними, навіть якщо вони виступають проти прийняття вами Ісламу. Ваші відносини повинні бути ще кращими, ніж раніше, щоб вони могли прийти до сприйняття вашого нового способу життя. Вони дізнаються, що Іслам тільки покращує ваші гарні манери. Асма сказав:

«Моя мати була язичницької віри за життя Посланника Аллаха (р.а.а.). Вона прийшла до мене, і я запитав Посланника Аллаха (р.а.а.): «Моя мати прийшла до мене, бажаючи [зустрітися зі мною]. Чи повинен я підтримувати зв’язок з матір’ю?» Він (р.а.а.) сказав: «Так, підтримуй родинні зв’язки з матір’ю». (Бухарі).

10) Знайте, що боротьба між добром і злом триватиме до Останньої Години. Слабкість мусульман і матеріальна міцність невіруючих, меншість мусульман і більшість невіруючих, відступ мусульман і перевага невіруючих, немічність мусульман і міцність невіруючих: жодна з цих речей не вказує на хибність Ісламу. Швидше, вони є певними результатами недоліків мусульман в реалізації законодавства Господа, їхню відмову від праведних справ і від звернення до Аллаха. Умар ібн аль-Хаттаб, другий халіф (наступник), сказав Пророкові (р.а.а.):

«Ми люди, яким Аллах дав честь і міць через Іслам. Якби нам довелося шукати цю честь у чомусь іншому, то Аллах принизив би нас. Правда є істина, якої потрібно дотримуватися, бо, воістину, Аллах створив Небеса і Пекло, і він пообіцяв, що вони будуть заповнені».

11) Знайте, о мої брати і сестри, що ми востаннє (останній день поруч), і що кожен рік, що минає, ми стаємо ближче до кінця світу і до Останньої години. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Ми зараз як це», і він поєднав свої вказівний і середній пальці». (Бухарі)

Пророк (р.а.а.) передбачив стан Ісламу [і мусульман] в цей час. Він (р.а.а.) сказав:

«Іслам почався як щось дивне, і він знову буде таким: дивним. Це може бути радісною звісткою чужим». (Муслім)

Багато послідовників не є доказом правильності способу. Аллах (р.а.а.) сказав:

«Якщо ти коритимешся більшості тих, хто на землі, то вони зіб’ють тебе зі шляху Аллаха». [Сура ал-Анам (6): 116]

 Окрім того, Пророк (р.а.а.) сказав:

«Радісні новини чужим! Радісні новини чужим! Радісні новини чужим!» Хтось запитав: «Хто ці чужі, о, Посланник Аллаха?» Він сказав: «Праведні люди серед багатьох злих. Ті, хто не кориться більшості». (Ахмед)

Він також уточнив стан, в якому буде мусульманин, що дотримується своєї релігії і різні обмеження з якими він зіткнеться [в практиці своєї релігії], як фізичні, так і психологічні. Пророк (р.а.а.) сказав:

«Наказуйте добро і забороняйте зло, але коли бачите покору жадібності, бажанням, – то це життя в цьому світі у людей, і те, що люди задовольняються їх власною думкою, дотримуються своїх переконань і залишають те, що суспільство вважає хорошим, воістину, будуть дні, після вас, в терпінні такому, як вхопитися за гаряче вугілля. Той, хто робить добрі справи отримає нагороду як п’ятдесят чоловік, що роблять ту ж саму справу». (Сахих ібн Хіббан)

Пророк (р.а.а.) повідомив, що, коли в День Воскресіння наблизиться, релігія буде перетворюватися в ніщо. Не буде людини, яка скаже: «Ля іляха іль Аллах» на землі, і тільки самі злі створення залишаться, коли проб’є час. У довгому хадисі Навваас Ібн Самаан описує історію Даджаля, що спустився до Іса ібн Марьям, і прийшов з Йаууй і Маджою [70] , каже:

«... Тоді Аллах пошле хороший і чистий вітер, який підніме їх. Він візьме душу кожного Мумина [71] і мусульманина, і тільки самі злі люди залишаться. Вони займатимуться сексом на людях, як осли, і проб’є їхній час». (Муслім)

12) Знайте, що всі справи судять по тому, як вони закінчуються, тому прагніть просити Аллаха, щоб Він тримав вас вірними Ісламу, і що Він дасть вам померти у вірі. Переконайтеся, що ваші слова і вчинки тільки заради Аллаха, що вони робляться, як він наказував, і що ви проводите свій час у слухняності Аллаху (р.а.а.). Дайте відповідь перед собою, перш ніж прийти до відповідальності, і нехай Аллах бачити вас у виконанні того, що Він наказав, а не того, що Він заборонив.

Нехай Аллах держить всіх нас вірними своїй релігії, і дасть нам померти мусульманами.

 Додаток I

Різні глави Корану

1) Сура аль-Фатіха (Відкриваюча) (1: 01)

«Бісміллаах ір-Рахмаан ір-Рахе. * Ал-Хамді ліллаахі Раббі іл-’Ааламеен. * Ар-Рахмаан ір-Рахім. * Маалікі Яум ід-дин. * Еияака на’буду аа еияака наста’ін. * Іхдінас-сіраат ал-мустакьм. * Сіраат ал-Лазініо ан’амта ‘алайхім. * Гайрі іл-магдзубі ‘алайхім ва лад-дааллін».

«Ім’ям Аллаха Милостивого, Милосердного! Хвала Аллаху, Господу світів! Милостивому, Милосердному! Володарю Судного Дня!  Лише Тобі ми поклоняємося, і лише в Тебе просимо допомоги, веди нас шляхом прямим, шляхом тих, кого Ти наділив благами, а не тих, хто під гнівом Твоїм, і не тих, хто заблукав».

2) Сура аль-Іхляс (Чистота 112: 1-4)

«Кул Хува-Аллааху Ахад. * Алла ус-Самад. * Лам ялід, ва лам йулад. * Ва лам Якун-лаху куфуван ахад».

«Скажи: «Він — Аллах — Єдиний, Аллах Самодостатній, не народив і не був народжений, і ніхто не був рівним Йому!».

3) Сура аль-Фаляк (Світанкова зоря 113: 1-5)

«Кул аузу бі Раббі-іл-Фалак. * Мін Шаррі МАА Халак. * Ва хв Шаррі гасікін изза гасак. * Ва хв шаррін-наффаасааті філ-’уккад. * Ва хв Шаррі хаасідін изза хасадім».

«Скажи: «Шукаю захисту в Господа світанкової зорі, від зла Його творінь, і від зла темряви, коли вона настає, і від зла чарівниць, що дмухають на вузли, і від зла заздрісника, коли він заздрить».

4) Сура Ан-Нас (Люди 114: 1-6)

«Куль аузу бі Раббі ін-нас. * Малікі н-Наас. * Ілаахі ін-Наас. * Мін Шарр іл-васвасі іл-ханнаас. * Аллазі ювасвісу фі судур н-Наас. * Мін ал-джіннаті ва н-Наас».

«Скажи: «Шукаю захисту в Господа людей, Володаря людей, Бога людей, від зла спокусника зникаючого, який зваблює серця людей, від зла джинів та людей».

5) Сура ал-Каусар (Достаток 108: 1-3)

«Інна а’таинака ль-Каусар. * Фа Саллі Чи раббіка фаанхар. * Інна Шаан `ака хува ал-абтар».

«Воістину, дарували Ми тобі достаток! Тож молися Господу своєму і жертвуй! Воістину, той, хто ненавидить тебе — сам безплідний».

6) Сура Аль-Аср (Надвечір’я 103: 1-3)

«Ва л-’Аср. * Інна л-інсаана ля фі Хусру. * Ілля ллазіна ааману ва ‘Амилио з-сааліхааті ва таваассу біл-хакки ща таваасу біс-Сабр».

«Клянуся надвечір’ям! Воістину, людина зазнає збитків! Окрім тих, які увірували, творили добрі справи, заповідали

    одне одному істину, заповідали одне одному терпіння!».

7) Аят-уль-Курсі [(Корова (2): 255]

«Аллааху лаа  ілааха ілла хува ал-Хаій ул-Кайюм. Лаа та’хізуху сінатун ва ля Наумун. Лаху ма фис-самаавааті ва Ма філ-ард. Ман за ллазі яшфа’у ‘індах ілля бі ізніх. Я’ламу ма байна айдіхім ва ма халфахум. Ва ля юхітууна бі шай `ин хв ‘ілміхі ілля біма Шаа’. Васі’а курсіюху-самаауааті уал-ард. Ва ля яудуху хіф-зухумаа ва хува л-’Алім ул-Азім».

Аллах! Немає бога, крім Нього – Живого, Сущого! Не торкається Його ні дрімота, ні сон. Йому належать ті, хто на небесах, і ті, хто на землі. Хто ж заступиться перед Ним без Його дозволу. Він знає те, що попереду них і те, що позаду них. Вони ж не осягають зі знання Його нічого, крім того, що побадає Він. Престол Його охоплює небеса і землю, а збереження їх не втомлює Його. І Він – Всевишній, Великий!

 Додаток II

Благання після обов’язкових Молитов

Це з Сунни Пророка (р.а.а.), повторювати ці моління потрібно після кожної обов’язкової молитви, за його (р.а.а.) керівництвом.

1. «Астагхфір-Улла, Астагхфір-Улла, Астагхфір-Улла».

«Я шукаю прощення Аллаха, я шукаю прощення Аллаха, я шукаю прощення Аллаха».

2. «Аллаахумма анта ас-Салаам ва минк ас-Салаам табааракта яа Зуль-Джалялі ва-л-ікра».

«О, Аллах, Ти вільний від усіх недоліків, від Тебе весь світ, благословляю Тебе, о Володар Величі і Честі».

3. «Лаа ілааха ілля-Аллаху вахдаху ЛАА кульки лах, Лахул-Мулк ва Лахул-Хамді ва хува ‘аля Кулл шай` ин кадеер. Ля хавла ва ля Кувват ілля біллаах, ЛАА ілааха ілля-Аллах, ва ЛАА на’буду ілля іяах. Лаху н-ні’мату ва лах-ул-Фадл, ща лаху ус-сану уль-хасан, ЛАА ілааха ілля-Аллах, мукхлісеена лаху уд-деена ва Лау карих ал-каафірун».

«Ніхто не дорівнює Аллаху, Єдиному, немає Йому співтоваришів, Йому належить вся слава і хвала, і Він здатний на все. Немає сили і влади іншої, окрім як у Аллаха. Ніхто не гідний поклонінь, окрім Аллаха, і ми не поклоняємося нікому, окрім Нього. Йому вся прихильність, благодать і хвала, ніхто не гідний поклоніння, окрім Аллаха, ми щирі у своїй вірі і відданості Йому, хоча невіруючі ненавидять Його».

4. «Аллахумма ля маані’а ліма а’тайт, ва ля му’ті ліма манаа’т, ва ля янфа’у зал-ядді хв ал-ядд».

Це благання означає, що ніхто не може запобігти тому, що Аллах посилає, і ніхто не може зробити те, що Аллах не дозволить, що багатство людини не може принести їй користь, всі творіння потребують Аллаха.

5. Тоді після цього говорити 33 рази:

«Субхаан-Алла. Ал-Хамді Ліллан. Аллааху Акбар».

«Досконалий Аллах. Вся хвала Аллаху. Аллах Найбільший».

6. Потім, на завершення, ви повинні сказати:

«Лаа ілааха ілля-Аллаху вахдаху ля кульки лях, лаху ул-Мулк ва лаху л-Хамді ва хува ‘аля Кулл шай` ин кадеер».

«Ніхто не гідний поклоніння, окрім Аллаха, Єдиного, немає Йому співтоваришів, Йому належить вся слава і хвала, і Він здатний на все».

7. Потім потрібно читати вірш «Підніжжя» (аят уль-Курсі).

8. Після цього, читати суру аль-Іхлас, Суру аль-Фаляк і Суру Наас.

Хвала Аллаху, Господу світів!

Я прошу Всевишнього

благословити і вберегти від

всякого зла нашого Пророка

Мухаммада, його сімейство,

сподвижників і всіх, хто

пішов за ним на шляху

істини.

[1] Хадіс Кудс-Хадіс слова з промов дій і характеристики Посланника. Хадіс Кудс – хадис, де Посланник говорить від ім’я Аллаха вперше.

[2] Джин – невидиме моє творіння, вільне, як людина і зроблене з бездимного полум’я вогню.

[3] Шахадатан – Два свідчення

[4] Таухід – ідея єдиного і неповторного Аллаха.

[5] Ідея Таухід ар Рабубія, або Єдність Аллаха з його атрибутами. Це віра, що немає Творця і Повелителя, окрім Аллаха.

[6] Ця ідея відома як Таухід ал-Улохія, або Єдність Аллаха в поклонінні. Це віра в те, що ми повинні поклонятися тільки Аллаху.

[7] Це ідея відома як Таухид аль-Асма-уа-сифат, що в Аллаха найкращі імена й атрибути і ніхто не рівний йому, або цим іменам.

[8] Куфр – Невіра

[9] Не важливо, ч и людина знає, що таке Шахадатан, вона повинна прийняти його серцем і стати мусульманином.

[10] Не важливо, чи людина знає про Шахадатан, чи вірить у нього і чи приймає, важливо, що б вона діяла так.

[11] Мухсин – Людина, хто знає щось добре. Тут мається на увазі людина, що зробила хороший вчинок в ім’я Аллаха і як вчив пророк. Ми можемо побачити, що Аллах згадує покірність Аллаху і хороші вчинки. Вони і означають Шахадатан.

[12] Незважаючи на те, що людина робить все це, в серці вона може таїти невіру як лицемір.

[13] Людина може робити все що вимагає Іслам, але може поклоняться ще комусь іншому окрім Аллаха в той же час. Як наприклад могилі мертвої людини. Тобто вона не поклоняється тільки Аллаху.

[14] Слово Іман перекладається як віра, але має більш широке значення. У ньому і віра, і вчинки, і розмови. Якщо людина вірить в Іслам нічого не роблячи, ми не можемо говорити, що вона має Імен і ця віра може бути не прийнятою.

[15] Джанна – Рай, тільки для віруючих.

[16] Сунна – Шлях Пророка, то що Він робив, його мова, вчинки. Все це відомо також як Хадис.

[17] Шайтан – Сатана. Джин якого звуть Ібліс, відмовився поклонятись Аллаху і був проклятий навіки. Він попросив у Аллаха час, щоб ввести людей до Пекла.

[18]  Якби так не було, а їх спіткало лихо за те, що вони приготували своїми руками, то вони б сказали: «Господи наш! Чому Ти не відіслав до нас посланця, щоб ми пішли за Твоїми знаменнями й були б одними з віруючих?» (Сура ал-Касас (28): 47)

[19] Бін, Бану – «син такого-то», «діти такого-то».

[20] Кун – традиція залишена до сьогодні, араби називають людину «абу» – батько когось, «ом» – мати когось.

[21] Халіл – це той, кого любимо найвищою мірою, який не має недоліків.

[22] Сірат – міст над Пеклом, над яким пройдуть усі. Він тонший від волосся і гостріший від меча. Деякі пройдуть як блискавка, деякі як вітер, деякі як коні, а деякі будуть повзти. Кожен по мірі своїх вчинків.

[23] Хауд – басейн. Басейни звідки віруючі Мухамеда вип’ють води, після чого вони ніколи більше не відчують спраги.

[24] Шафат – Аллах дозволить деяким заступатся за інших, а за них заступиться Пророк

[25] Кеда і Кадар. Ці два слова перекладаються як віра, доля, розташування. Але переклад не дає точного розуміння.

[26] Немає того, що Він не знає, Він завжди знає.

[27] «Родат-ун-Надія», Шахрая «Акідат-іл-Уасітіет». Ст. 352-353      

[28] Сахаб – сподвижники Пророка. Кожен хто зустрів Пророка як мусулманин і помер як мусулманин.

[29] Ракят – цикл, який складається з таких положень тіла: встати, зігнутися і лягти.

[30] Положення чистоти. Не може бути великим і маленьким.

[31] Положення Дженебе, духовний стан, який йде після статевого акту.

[32] Вуду – омивання деяких частин тіла, щоб знати маленькі нечистоти.

[33] Майте на увазі, він не наказав йому мити ноги, він наказав повторити вуду і молитву.

[34] Джихад – Боротьба з невірними заради слова Аллаха і закону Ісламу.

[35] Кібла – Напрямок Кааби.

[36] Молитви сунни, є й інші, які автор не згадав через брак місця.

[37] Макрух – те, що неприємне релігії. Якщо людина зробила це, її не покарають, але якщо вона полишить це, то отримає винагороду.

[38] Аура – частини тіла, які не повинні бачити інші

[39] Дивитися додаток 1

[40] Імам – лідер, той, хто веде інших до молитви.

[41] Це можна сказати своїми словами, якщо не знати арабської, то можна сказати рідною мовою.

[42] «Стежка життя», це те, що робить людина в житті з розрахунком отримати від Нього щось. «Стежка смерті», стежка могили і допиту двох Ангелів. «Стежка брехливого Месії», надприродна ситуація яка відбудеться під час Антихриста, який арабською називається Дажа. Вони підуть за ним і приймуть його як божество.

[43] Це можна сказати власною рідною мовою, якщо не знати арабської.

[44] Приблизно 15-20 хвилин після сходу сонця.

[45] Джихад – тут мається на увазі боротьба з невірними, щоб поширити слово Аллаха і Іслам.

[46] Людина повинна закінчити пісні дні до наступного Рамадану.

[47] Умра – маленьке поломництво, воно складається з Тауф і Сай, в стані Іхраму.

[48] ​​Іхрам – стан у якому деякі речі заборонені для поломників.

[49] Мікаад – деякі місця, які людина не може пройти, без Іхраму, якщо вона хоче здійснити Умру або Хадж.

[50] Тауаф – дія поруч з Каабою, обхід за годинниковою стрілкою.

[51] Кааба – перше місце на землі яке побудували, щоб поклонятися Аллаху. Його побудували Ібрагім і Ісмаїл за наказом Аллаха. Він каже: «Там містяться ясні знамення. Це — місце Ібрагіма, і хто увійде туди, буде в безпеці. Люди зобов’язані перед Аллахом здійснювати хаддж у Дім — хто буде спроможний на це. А якщо хто не вірує, то Аллах не потребує жителів світів». (Сура аль-Імран, (3) : 97)

[52] Духа – Час до полудня. Час коли сонце встало на довжину списа, до зеніту.

[53] Міна – Долина в околиці Мекки.

[54] Аллах дозволив скоротити молитви Дхр, Аср і Аїша на два рякяти для подорожей енніков. Можна поєднувати Дхр і Аср, а також Мегреб і Аїша.

[55] Арафат – рівнина поза заповітними околицями Мекки

[56] Тудзаліфа – Горбиста область між Арафа і Міна.

[57] Це три основи у Міні, маленька, середня і велика. Велика називається Джумрат-аїл-Акаба.

[58] Тауф-ал-Уадан, або прощальний Тауф. Те, що поломник здійснює, коли повертається додому. Це останнє в Хаджі і останнє, що потрібно робити в будинку Аллаха.

[59] Мухаджир – людина, що зробила Хідхра, мігрувала із земель невіри в землю Ісламу заради Аллаха.

[60] Махрам – ті родичі, з якими не можна створити сім’ю: кревні рідні, матері, свекрухи, годувальниці, сестри, тітки, т. д.

[61] Сказане Дахабі в «Ал-Каабр»

[62] Це арабський вигук, який не має перекладу.

[63] Якщо хтось говорить «Салам-алейкум», то відповідь має бути «Уалейкум Салам і Раххматула уа баракетум».

[64] Людина повинна утримуватися від слів «нехай Бог благословить тебе», або іншого, окрім того, що сказав Посланник.

[65] Сон – маленька смерть, Аллах сказав в Корані: «Аллах забирає душі, коли вони помирають, а ті, які ще не вмерли, забирає під час сну. Він затримує тих, кому визначено померти, а інших відпускає до певного строку. Воістину, в цьому знамення для людей, які мислять». (Сура аз-Зумар (39): 42)

[66] Албані сказав як Сахіх

[67] Мати Такуа означає зберегти себе від покарання Аллаха, роблячи добрі вчинки, не грішити.

[68] Джама – Основні Сахаб і ті, хто слідує за ними.

[69] Червоний верблюд дуже дорогий.

[70] Джудж і Маджджудж, два племені, які звільняться до Останнього Дня і спустошать землю.

[71] Момин – людина яка звершує всі ступені Ісламу та Іману, і сильна у вірі більше, ніж інші мусульмани.